Головне: Дослідження впливу війни на атмосферу України
Українські науковці НАН та УкрГМІ опублікували комплексний аналіз 2019–2024 років, виявивши, що ракетні удари спричиняють сплески забруднення на 100–1000%, тоді як загальне забруднення зменшилося через спад промисловості.
Детально: Результати аналізу забруднення повітря за роки війни
Українські вчені вперше провели масштабне дослідження впливу повномасштабної війни на якість атмосферного повітря. Робота охоплює період з 2019 по 2024 рік і базується на супутникових даних Sentinel-5 Precursor, наземних вимірюваннях та аналізі тисяч вибухів від ракетних і дронових атак. Результати опубліковано в журналі Environmental Science and Pollution Research.
Короткострокові наслідки ударів виявилися критичними. Після багатьох обстрілів концентрація шкідливих речовин різко зростала:
- на 100–400% у більшості випадків;
- понад 1000% у критичних епізодах.
Приклади:
- Атаки на Київ 20 липня та 27 серпня 2024 року підвищили рівень CO на 1108% та 896%.
- Удари по Краматорську 17 та 22 лютого 2024 року збільшили концентрацію SO₂ на 1854% та 2031%.
З тисяч вибухів лише 255 випадків за 2022–2024 роки безпосередньо пов’язані з помітним погіршенням якості повітря.
Довгострокові зміни мають парадоксальний характер. Руйнування промислових об’єктів, перебої в енергетиці, масове використання дизельних генераторів, міграція населення та зниження транспортного навантаження призвели до неоднорідних ефектів:
- Концентрація зважених частинок (PM2.5) знизилася у великих містах, але зросла на 14% у прифронтових регіонах.
- Рівень діоксиду азоту (NO₂) зменшився на 10–30% навіть у мегаполісах і вздовж лінії фронту.
- Монооксид вуглецю (CO) переважно скоротився.
- Діоксид сірки (SO₂) зріс у районах, де перейшли на “брудніші” види палива через дефіцит газу чи електрики.
Супутникові дані зафіксували загальне зниження забруднення над більшістю території України. Найяскравіший приклад — район Маріуполя: після зупинки металургійного комбінату “Азовсталь” рівень забруднювачів суттєво впав.
Війна спричинила суперечливий вплив на атмосферу. З одного боку, падіння економічної активності зменшило регулярні викиди від промисловості та транспорту. З іншого — локальні інтенсивні сплески від бойових дій створюють пряму загрозу здоров’ю населення, особливо в зонах обстрілів.
Окремо оцінено кліматичні викиди. За чотири роки в атмосферу потрапило близько 311 мільйонів тонн еквіваленту CO₂. З них:
- 37% — безпосередньо від бойових дій (спалювання пального технікою, авіацією, флотом);
- майже 25% — від масштабних пожеж на лінії фронту.
Україна вимагає від Росії компенсації екологічних збитків, оцінюваних у 57 мільярдів доларів, для екологічно безпечної відбудови.
Науковці наголошують: швидке відновлення промисловості та інфраструктури після війни може посилити тиск на довкілля, якщо не впроваджувати жорсткі екологічні стандарти. Дослідження вперше системно показало, чим саме дихають українці в умовах тривалої війни — з локальними піками забруднення на тлі загального зниження деяких показників.
