Головне: Нові дані про поховання в Швеції кам’яного віку
Вчені використали інноваційну методику мікроаналізу ґрунту, виявивши залишки волосся, пір’я та шкірних виробів у 35 могилах Скатехольму. Серед знахідок — хлопчина, одягнений у оленячу шкуру та головний убір з пір’ям дятла.
Детально: Опис методів та ключові результати
У дослідженні, опублікованому у Archaeological and Anthropological Sciences, археологи з Гельсінського університету проаналізували 139 зразків ґрунту, отриманих з могил пізнього мезоліту (5200‑4800 рр. до н.е.) у скатному комплексі Скатехольм, розташованому на південному узбережжі Балтійського моря. Спочатку виявляли кісткові фрагменти, кремінь, вугілля та насіння, а потім за допомогою просіювання, центрифугування та мікроскопії ідентифікували мікроволокна, волосся і пір’я.
- Волосся ссавців знайдено у 20 могилах; лише у 25 % випадків вдалося визначити вид (видра, олені, корови).
- У одній молодій могилі виявлено шерсть зайцеподібного, куниці, кажана та сови, розташовану навколо голови хлопчика.
- Намистиння з зубів благородного оленя та частки пір’я в області голови вказують на декоративний головний убір.
- У могилі з дітиною та дорослим чоловіком знайдено оленяче волосо і, ймовірно, перо дятла, що підтверджує використання оленячої шкіри та пір’я у одязі дитини.
- У могилі жінки виявлено пір’я водоплавних птахів, а також різнокольорове волосся (ласка/горностай, хижак), що вказує на яскраве пір’яне покриття взуття.
«Як правило, хутро, рослинні волокна та інші м’які органічні матеріали виявлялися тільки в певних умовах, наприклад, у підводних місцях або в льодовиках. За допомогою нашого методу можна виявити мікроскопічні волокна навіть у місцях з поганою збереженістю», — Туйя Кіркінен, археолог Гельсінського університету.
Загальна кількість індивідів, похованих з пір’ям, склала щонайменше 21 особа, переважно з водоплавних птахів. Дослідники підкреслюють важливість птахів у ритуальній практиці того часу.
«Дослідження підкреслює значимість птахів і їх пір’я і дає нові захоплюючі знання», — Крістіна Маннермаа, археолог Гельсінського університету.
Техніка, хоча й успішна, потребує подальшого удосконалення: ідентифікація мікрофрагментів пір’я та волосся на видоізолюючому рівні залишається складною задачею. У майбутньому планується використання ДНК‑аналізу осадових порід та розширення бази зразків, що дозволить глибше розкрити соціокультурні аспекти кам’яного віку в Північній Європі.
