Павло Паліса — один із найяскравіших прикладів сучасного українського офіцера, який пройшов шлях від випускника військової академії до командира легендарної бригади, а згодом — до високої посади в Офісі Президента. Позивний «Хантер» став символом жорсткої, але виваженої тактики на фронті, особливо під час оборони Бахмута.
Сьогодні, у 41 рік, він уже бригадний генерал і заступник керівника ОП, де відповідає за оборонні та безпекові питання. Його кар’єра — це мікс фронтового досвіду, західної освіти та швидкого зростання в умовах війни.
Зміст
Коротка біографія
Павло Сергійович Паліса народився 14 лютого 1985 року в Білорусі (за деякими джерелами — в родині радянського військового). Дитинство пройшло в постійних переїздах по військових містечках СРСР — перший клас він пішов навіть у Москві. Батько — військовий, згодом полковник запасу, тому вибір професії для сина був майже очевидним.
Після школи Паліса вступив до Львівського інституту сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» (нині — Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного). Закінчив його 2007 року з відзнакою за спеціальністю військове управління тактичного рівня.
Далі — командно-штабний інститут Національного університету оборони України (2019 рік, оперативно-тактичний рівень). Напередодні повномасштабного вторгнення, у 2021–2022 роках, навчався в найпрестижнішому військовому закладі США — Command and General Staff College у Форт-Лівенворті, штат Канзас. Але 24 лютого 2022-го перервав навчання і повернувся захищати Україну.
З 2002 по 2024 рік — безперервна служба в ЗСУ.
Учасник АТО/ООС з 2014-го, а з 2022-го — ключовий гравець у найгарячіших напрямках.

Родина
Паліса — типовий представник «військової династії». Батько — кадровий офіцер. Молодший брат Дмитро Паліса — один із наймолодших комбатів ЗСУ: командував 4-м загоном спецпризначення 71-ї єгерської бригади ДШВ, а з 2024 року — заступник командира 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. Родина тісно пов’язана з армією, що додатково мотивувало Павла йти саме цим шляхом.
Досягнення
- Створив і командував першим великим штурмовим полком ЗСУ — 5-м окремим штурмовим полком (2022 рік). Підрозділ став прообразом для подальших штурмових формувань.
- У 2023–2024 роках очолював легендарну 93-ю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр» — одну з найбоєздатніших у ЗСУ. Під його командуванням бригада тримала оборону Бахмута, завдавала величезних втрат «Вагнеру» (за оцінками — до 25 тис. загиблих серед зеків-«м’ясних штурмів»).
- Перервав навчання в США, щоб безпосередньо воювати — це рішення стало символом для багатьох офіцерів.
- 24 лютого 2026 року отримав звання бригадного генерала (указ №153/2026). На той момент — один із наймолодших генералів такого рангу в історії ЗСУ.
- З листопада 2024 року — заступник керівника Офісу Президента (спочатку полковник, тепер генерал), де курирує оборону, реформи в армії, мобілізацію, ротації та контрактну службу.
Зв’язки з політиками
Прямі робочі зв’язки з вищим військово-політичним керівництвом:
- Володимир Зеленський особисто призначив його заступником керівника ОП 29 листопада 2024 року.
- Як заступник ОП, є ключовим посередником між фронтом і Ставкою, бере участь у плануванні реформ ЗСУ, розподілі мобілізованих, переході на контрактну армію.
Конфлікти з відомими особами
Публічних гучних конфліктів не зафіксовано. Паліса уникає медійних скандалів, тримається позиції «фронтового офіцера», який говорить прямо, але стримано. У інтерв’ю критикує бюрократію в тилу, випадки СЗЧ як ухилення від мобілізації, але без персональних атак.
Відзнаки
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (січень 2023).
- Хрест бойових заслуг (листопад 2023).
- Інші відомчі нагороди за участь у боях.
Павло Паліса — приклад того, як війна швидко висуває нагору справжніх лідерів. Від окопів Бахмута до кабінетів Банкової — це не просто кар’єрний стрибок, а логічний шлях людини, яка знає ціну кожного рішення на фронті. Сьогодні його голос у владі — один із найавторитетніших серед тих, хто безпосередньо воював.