Головне: Зелені зміни планети
Дослідження Лейпцизького університету показало, що глобальний центр сезонного росту рослин поступово переміщується на північний схід. Це явище пов’язане з підвищенням CO₂, довшими вегетаційними сезонами та змінами землекористування.
Детально: Аналіз даних та прогнози
Вчені проаналізували десятиліттями супутникові знімки, що відображають зелений покрив Землі, і визначили координати так званого «центру мас» рослинності для кожного дня спостережень. Метод полягає у “зважуванні” ділянок за кількістю листя – густіша рослинність має більшу «вагу», що дозволяє розраховувати її центр балансу.
У результаті виявлено, що за період 1983‑2021 рр. центр рослинності зміщувався на північ у середньому на 1,6‑2,4 км щороку, а після 2010 року темп зріс до 14,5 км за окремі роки. Окрім північного переміщення, спостерігається і східний зсув, який обумовлений інтенсивним збільшенням зеленої маси в Китаї, Індії та Росії.
«Якщо уявити Землю кулею і помістити її у спокійну воду, центр мас завжди буде спрямований вниз», — пояснив професор Мігель Махеча.
Основними драйверами цих змін вважаються підвищення концентрації вуглекислого газу, що полегшує фотосинтез, а також довші та тепліші вегетаційні сезони. Додатково, активне сільськогосподарське освоєння земель у зазначених регіонах створює «тяжіння», що переміщує центр мас.
Проте процес не безмежний: посухи, лісові пожежі та екстремальна спека можуть зменшити біомасу і уповільнити рух центру. Через більшу частину рослинності, розташовану у Північній півкулі, зміни в цьому регіоні мають суттєвий вплив на глобальний кліматичний баланс.
Для перевірки майбутніх тенденцій дослідники застосували ті ж методи до шести кліматичних моделей Землі. Усі моделі підтвердили загальну тенденцію північного‑східного зсуву, причому сценарії з високими викидами парникових газів передбачають ще швидший рух.
Продовження спостережень дозволить визначити, чи зупиниться «зелений центр», чи продовжить прискорений рух, що має важливі наслідки для сільського господарства, екосистем і планування адаптаційних стратегій.
