Головне: Неандертальці у печері Вангард, 40 000 років, потоплених
Археологи дослідили глибоку камеру печери Вангард у Гібралтарі, запечатану близько 40 000 років тому, і виявили залишки останніх неандертальців, включно зі зоологічними фоссиліями, морськими молюсками та мікро‑знаряддями.
Детально: Знахідки та їхнє значення у палеоантропології
Команда під керівництвом професора Клайва Фінлейсона, директора Гібралтарського національного музею, відкрила підземну камеру глибиною 13 м у задній частині печерної системи. За даними dailygalaxy.com, простір був герметично закритий піщаним зсувом у палеолітній епохі, що дозволило зберегти матеріали майже нетронутими.
Первинний огляд підлоги виявив:
- кістку ноги рисі та хребці плямистої гієни – свідчення мисливської діяльності;
- крихту крила морського грифа – доказ використання морських ресурсів;
- величезну мушлю черевоногого молюска з ознаками обробки, що свідчить про навмисне перенесення в печеру.
На стінах були зафіксовані «зазубрини» – вм’ятини, ймовірно, залишені потоком води або кігтями великих ссавців. Поруч знайдено кам’яні інструменти, типові для мустьєрської технології, що характерна для пізніх неандертальців.
Особливо важливим є молочний зуб дитини, знайдений біля входу, що вказує на використання приміщення сімейними групами, а не лише як тимчасовий полюваннячий табір.
Отримані дані підсилюють уявлення про складну соціальну структуру неандертальців: вони могли планувати ресурси, переносити морські продукти в глибокі внутрішні простори та використовувати скельний масив Гібралтару як стратегічну точку спостереження за міграцією здобичі.
Печерний комплекс Горхама, включений до списку ЮНЕСКО, залишається одним із найконцентрованіших центрів неандертальської присутності в Європі. Стабільний клімат регіону, на відміну від суворих холодних періодів у Північній Європі, міг продовжити існування цих популяцій ще на кілька тисячоліть.
