Головне: Чому Україна не відмовилася від літнього часу
Перехід на літній час у 2026 році відбудеться у ніч з 28 на 29 березня. Попри десятирічні дискусії та проєкт закону про фіксацію «київського» часу, зміни не впроваджено через політичні, економічні та інтеграційні чинники.
Детально: Огляд причин та наслідків
В Україні традиційно остання неділя березня – це момент, коли стрілки годинників переводять на одну годину вперед. У 2026 році це станеться о 03:00 за місцевим часом; сучасні смартфони та комп’ютери зроблять це автоматично, а користувачі механічних пристроїв будуть змушені налаштувати їх вручну.
Питання про скасування сезонного переведення часу обговорюється в Україні понад десять років. Найближчий шанс зупинити «часові гойдалки» був у липні 2024 року, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 4201, який передбачав постійну фіксацію «київського» часу (UTC+2). Проте закон так і не набрав чинності.
Основна причина – відсутність підпису президента. Після ухвалення парламентом термін підпису вичерпався, а головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком був підвищений ризик політичного конфлікту, через що закон залишився «підвішеним».
Економічний аспект також грає важливу роль. Відмова від літнього часу призвела б до того, що сонце на сході України піднімалося б лише о 03:00, а заходило б дуже рано. Це змусило б промислові підприємства та населення включати штучне освітлення раніше, що збільшило б споживання електроенергії та підвищило витрати бізнесу у вечірні години.
Крім того, Україна прагне узгодити свій часовий режим із країнами Європейського Союзу. У ЄС триває власна дискусія щодо скасування сезонного переведення, проте спільного рішення ще немає, і більшість членів продовжують змінювати час навесні і восени.
Тому, незважаючи на численні аргументи «за» і «проти», законодавча ініціатива про фіксацію постійного часу залишилася незатвердженою, і країна продовжує слідувати традиційному графіку переведення годинників.
