ЄСПЛ присудив Україні 25 000 євро: 11 років приховування правди про смерть добровольця «Айдару» Дмитра Шабатського

ЄСПЛ визнав неефективним розслідування смерті Шабрацького

Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 2 Конвенції про захист прав людини. Україна не надала переконливого пояснення загибелі військового-добровольця Дмитра Шабрацького у 2015 році. Рішення винесено рівно на 11-ту річницю трагедії, а батько загиблого не дожив до нього.

Детально: Як ЄСПЛ розкрив недоліки українського розслідування смерті добровольця

ЄСПЛ 26 березня 2026 року ухвалив рішення у справі «Шабрацький та Шабрацька проти України». Суд визнав, що державні органи не виконали обов’язок ефективно розслідувати обставини смерті Дмитра Шабрацького, який загинув під час служби в батальйоні «Айдар». Рішення стало знаковим для сімей загиблих військових, оскільки підкреслило системні проблеми у розслідуваннях подібних інцидентів.

Обставини загибелі Дмитра Шабрацького

Дмитро Шабрацький з позивним «Поет» загинув 26 березня 2015 року на базі батальйону «Айдар» на виїзді з Лисичанська Луганської області. Офіційна версія слідства — самогубство: спочатку вибух гранати, а потім постріл з автомата Калашникова в підборіддя. Однак батьки та друзі загиблого з самого початку наполягали на версії вбивства.

За словами матері Людмили Ананіївни та батька Сергія Григоровича, син за два дні до загибелі заїхав додому на кілька хвилин. Він показав батькам фото своїх командирів і прямо заявив, що ці люди можуть його вбити. Батько помер у 2024 році, так і не дочекавшись рішення ЄСПЛ.

Попередження від самого Дмитра

Особливо промовистим є фрагмент листа Шабрацького, який зберігають рідні. Цитата залишається без змін:

«Ці люди мене вб’ють, чиїми руками та як я не знаю, але якщо раптом скажуть, що він дурень, скінчив життя самогубством, втратив глузд або втрапив під авто, наївся наркоти, а потім ще й контрольний вистріл у голову як у справі Пукача – нічому не вірте, це справа рук цих людей».

Дмитро також намагався перевестися з підрозділу напередодні смерті, що лише посилило підозри рідних.

Командири та їхній бекграунд

Безпосередній командир Дмитра — Ігор Радченко (позивний «Рубеж»). У довоєнний період він був відомий під ніками «Адвокат диявола» та «Бандитський папа». Його права рука — Андрій Яківчук. Жоден із них так і не отримав підозри ні в умисному вбивстві, ні в доведенні до самогубства, попри численні звернення батьків.

Проблеми розслідування: хроніка неефективності

Українське слідство з 2015 року неодноразово змінювало кваліфікацію: спочатку самогубство, потім — умисне вбивство. Однак справа практично не рухалася. Серед ключових недоліків, які відзначив ЄСПЛ:

• Надмірна тривалість — розслідування триває вже 11 років.
• Нездатність встановити ключові факти — суперечності в свідченнях, ігнорування експертних висновків.
• Затримки з боку влади — слідчі не виконували вказівки прокурорів, матеріали евакуювали до Дніпра лише у 2022 році.
• Неможливість допитати свідків — деякі колишні айдарівці перебувають за кордоном або на фронті.

У 2018 році судово-балістична експертиза підтвердила, що всі гільзи випущені зі зброї Шабрацького. Водночас вогнепальне поранення нанесене лівою рукою, хоча ліву кінцівку відірвало вибухом гранати, а сам Дмитро був правшею. Ці розбіжності так і не отримали задовільного пояснення.

Рішення ЄСПЛ: ключові висновки

Суд констатував порушення статті 2 Конвенції (право на життя). Органи влади не надали «задовільного та переконливого пояснення смерті сина заявників, яка сталася, поки він перебував під опікою держави». ЄСПЛ зазначив, що відсутність пояснення серйозних розбіжностей у свідченнях «дозволяє серйозні сумніви щодо версії самогубства та думку, що розслідування приховує більш зловісне пояснення, таке як вбивство».

Україна зобов’язана виплатити матері Людмилі Шабрацькій 20 тисяч євро моральної шкоди та 5 тисяч євро судових витрат протягом трьох місяців.

Наслідки для України у 2026 році

Рішення ЄСПЛ набуло особливої актуальності під час повномасштабної війни. Воно підкреслює необхідність реформування військової юстиції та підвищення ефективності розслідувань загибель військовослужбовців. У 2026 році, коли сотні сімей продовжують шукати правду про обставини смерті рідних, цей прецедент може стати каталізатором змін. Суд висловив серйозні сумніви щодо перспектив поточного розслідування через сплив часу.

Експерти зазначають, що подібні справи висвітлюють системні проблеми: від тиску на добровольців у 2014–2015 роках до недостатньої незалежності слідчих органів. Рішення ЄСПЛ зобов’язує Україну не лише виплатити компенсацію, а й забезпечити ефективне продовження розслідування.

Висновки та рекомендації

Батьки Дмитра Шабрацького боролися за правду понад десятиріччя. Їхня справа показала, що навіть у складних умовах воєнного часу держава зобов’язана гарантувати прозорість і об’єктивність. ЄСПЛ ще раз нагадав: право на життя включає обов’язок влади розкривати правду про обставини смерті громадян, особливо тих, хто захищав країну.

Сьогодні, у 2026 році, рішення суду слугує сигналом для командирів, слідчих і політиків: ігнорування фактів і затягування розслідувань неприпустиме. Воно дає надію іншим сім’ям, які стикаються з подібними труднощами.

FAQ