Головне: Репортаж з передових позицій артилеристів
Українські гармаші 425 штурмового полку «Скеля» тримають оборону на найгарячішому напрямку.
За кілька десятків кілометрів від Покровська вони щодня відбивають ворожі атаки, перетворюючи російські плани на попіл. Кореспондентка провела добу на позиціях, де гуркіт КАБів, дрони та артилерійська канонада стали звичним фоном.
Детально: Як виглядає день артилеристів 425 полку «Скеля» під постійним вогнем
Покровський напрямок уже понад півтора року залишається одним із найінтенсивніших на всій лінії фронту. Тут російські війська намагаються прорвати українську оборону, щоб оточити агломерацію та просунутися далі на захід. Саме на цьому відтинку 425 штурмовий полк «Скеля» виконує ключову роль — його артилеристи точними ударами зривають ворожі плани наступу.
Небезпечна дорога в кілзону: логістика під загрозою
Шлях до позицій пролягає трасою Павлоград — Покровськ, яка давно перетворилася на «кілзону» — зону активного ураження. Водії змушені використовувати об’їзні дороги з глибокими ямами, щоб зменшити ризик виявлення ворожими дронами. Антидронові сітки на броньовиках, таких як «Гюрза», стали обов’язковим захистом: вони закривають навіть лобове скло, перетворюючи видимість на мозаїку металевих квадратів.
У нічний час рух ускладнюється через відсутність освітлення. На узбіччях — спалені автівки, а в селах досі димлять будинки після недавніх ударів. Новим елементом логістики стали наземні роботизовані комплекси: маленькі автономні платформи доставляють боєприпаси та провізію туди, де людині пересуватися смертельно небезпечно.
Під час поїздки в десантному відділенні транспортували кілька десятків важких снарядів — саме ті, які незабаром полетять у бік противника. Розвантаження відбувається миттєво: кожен снаряд важить понад 40 кг, і затримка може коштувати життя.
Бойовий розпорядок: від ранкових «виходів» до вечірніх КАБів
Після прибуття група потрапляє в лісопосадку. У темряві бійці сигналізують червоним світлом ліхтаря. Глибокий бліндаж стає тимчасовим домом для шести артилеристів розрахунку.
Командир на позивний Змій служить уже рік. На питання про мотивацію він відповідає прямо:
«Ну принаймні від цієї роботи здихають під*раси. Основна ціль. Ну, нема чого шастати тут. Ніхто їх не звав.»
Цитата Змія точно передає настрій підрозділу: росіяни прийшли непроханими, і завдання артилеристів — зробити їхнє перебування тут максимально коротким.
Поки триває відносна тиша, бійці готують каву та їжу прямо в бліндажі. На чергуванні біля «кухні» — боєць на позивний Озз. У меню — смажена курка з макаронами на газовому пальнику. Такий побут під землею став нормою.
Зі сходом сонця починається активна фаза:
- Спочатку — українські «виходи» (артилерійські удари по виявлених цілях).
- Потім — ворожа відповідь.
- Увечері — очікувані удари КАБами (коригованими авіабомбами).
- Дрони працюють цілодобово.
Артилеристи працюють у щільній координації з розвідкою та дронщиками. Кожне виявлення скупчення ворожої піхоти, техніки чи укриття перетворюється на ціль.
Ефективність «Скелі»: як плани окупантів розбиваються об українську оборону
Полк «Скеля» спеціалізується на штурмових діях і потужній артилерійській підтримці. Його позиції розташовані так, щоб максимально контролювати підступи до Покровська. Російські війська продовжують застосовувати тактику малих піхотних груп, інфільтрації та спроб оточення, але стикаються з жорстким опором.
На початок квітня 2026 року ворог зосередив значні сили, намагаючись прорвати лінію оборони. Однак українські артилеристи, поєднуючи традиційну артилерію з FPV-дронами та розвідкою, ефективно виснажують противника. Кожна спроба просування коштує окупантам втрат у живій силі та техніці.
Виклики та реалії фронтового побуту
Життя на позиціях — це постійний баланс між бойовою роботою та виживанням. Бліндажі обладнані мінімально, але функціонально. Постійна загроза дронів змушує мінімізувати переміщення вдень. Логістика працює переважно вночі або за допомогою роботизованих засобів.
Бійці відзначають зростання ролі безпілотників: як розвідувальних, так і ударних. Артилерія діє в тандемі з ними, що значно підвищує точність і зменшує витрати боєприпасів.
Незважаючи на виснажливі умови, моральний дух підрозділу високий. Фраза «ніхто їх не кликав» лунає не лише як жарт, а як чітке розуміння мети: захистити свою землю від непроханих гостей.
Висновки
Репортаж з позицій 425 полку «Скеля» ілюструє, як індивідуальна робота розрахунків формує загальну картину оборони. Артилеристи не просто стріляють — вони системно руйнують логістику, скупчення і плани противника.
Станом на весну 2026 року Покровський напрямок залишається стабільно складним, але контрольованим ЗСУ. Завдяки професійним діям підрозділів на кшталт «Скелі», російські спроби масштабного прориву регулярно зриваються. Це результат поєднання досвіду, технологій і чіткого розуміння, що саме тут вирішується доля значної частини Донбасу.
