Зброя

ТТХ Герань-5, модифікації. Реактивний дрон-камікадзе зі швидкістю 600 км/год

09.04.2026

Новий реактивний ударний БпЛА Росії

Росія вперше застосувала реактивний ударний безпілотник “Герань-5” проти України на початку січня 2026 року. Цей дрон-камікадзе, що нагадує крилату ракету, розвиває швидкість до 600 км/год, несе 90 кг бойової частини та долає відстань до 1000 км. “Герань-5” суттєво ускладнює роботу української ППО завдяки високій швидкості та нормальній аеродинамічній схемі.

Зміст

Детально: Конструкція та технічні особливості “Герань-5”

“Герань-5” — реактивний ударний БпЛА, розроблений на базі попередніх модифікацій сімейства “Герань” (російські аналоги іранських Shahed). На відміну від поршневих “Герань-2” або ранніх реактивних версій (“Герань-3/4”), новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою: циліндричний фюзеляж, прямі крила, довжина близько 6 метрів, розмах крил до 5,5 метра. Це робить його схожим на мініатюрну крилату ракету або іранський БпЛА Karrar.

Головний двигун — турбореактивний Telefly китайського виробництва (збільшена тяга порівняно з “Герань-3”). Злітна маса — близько 850 кг. Бойова частина — 90 кг (осколково-фугасна або термобарична). Дрон уніфікований з іншими “Геранями” за ключовими вузлами: 12-канальна система супутникової навігації “Комета” (з CRPA-антеною для стійкості до РЕБ), мікрокомп’ютер на базі Raspberry Pi, 3G/4G-модеми для передачі даних у реальному часі.

ГУР МО України 11 січня 2026 року повідомило про перше бойове застосування під час комбінованих атак. Детальний аналіз компонентів опубліковано на порталі War&Sanctions. Виробництво налагоджено в Росії (зокрема, в ОЕЗ “Алабуга”), з елементами іранських технологій. Росія також розробляє варіанти повітряного запуску з Су-25 та інтеграцію ракет “повітря-повітря” (наприклад, Р-73).

Іноземні компоненти (виявлені ГУР): мікросхеми з США, Німеччини, Китаю, включаючи транзистори, процесори та модеми. Це дозволяє обходити санкції, але робить дрон вразливим до посилення контролю за експортом.

Еволюція сімейства “Герань” у 2026 році

Сімейство “Герань” почалося з поршневих Shahed-136. Реактивні модифікації (“Герань-3/4”) з’явилися в 2025 році для підвищення швидкості. “Герань-5” — наступний крок: більша швидкість, краща аеродинаміка, більша маса.

Вплив на війну та протидія

Висока швидкість (450–600 км/год) значно скорочує час реакції ППО та робить дрон складною ціллю для мобільних груп і вертольотів. Дрон застосовується для глибоких ударів по інфраструктурі, позиціях ЗСУ та тилових об’єктах. Україна відповідає:

Посиленням РЕБ для порушення “Комети” та модемів.
FPV-перехоплювачами (Octopus-100, Sting) з вищою швидкістю.
Мобільними зенітними групами та авіацією (F-16 з AIM-9).
Ударами по виробництву в Алабуга.

Зафіксовано кілька збиттів “Герань-5” у січні–березні 2026 року, але масове застосування може збільшити навантаження на оборону.

ТТХ (детально): Характеристики БпЛА “Герань-5”

Довжина: близько 6 м.
Розмах крил: до 5,5 м.
Злітна маса: близько 850 кг.
Маса бойової частини: ~90 кг.
Дальність: до 600–1000 км.
Крейсерська швидкість: 450–600 км/год.
Тривалість польоту: близько 2 годин.
Максимальна висота: до 6000 м (фактично застосовували на 200–3000 м).
Двигун: турбореактивний Telefly (Китай).
Навігація: 12-канальна “Комета” з CRPA-антеною, інерційна система, 3G/4G-модеми, Raspberry Pi.
Запуск: наземний (катапульта), потенційно повітряний з Су-25.
Особливості: нормальна аеродинамічна схема, стійкість до РЕБ, можливість інтеграції ракет “повітря-повітря”.

Ці параметри наближають “Герань-5” до класу бюджетних крилатих ракет.

Останні новини: Застосування “Герань-5” у березні 2026 року

У січні 2026 року ГУР зафіксувало перші удари “Герань-5” по українських об’єктах (Київська та Дніпропетровська області). У березні з’явилися фото оновлених версій та повідомлення про постачання до військ. Росія продовжує комбіновані атаки з реактивними дронами для насичення ППО. Україна збиває частину дронів, але висока швидкість ускладнює перехоплення. ГУР опублікувало 3D-модель та компоненти на War&Sanctions для посилення санкцій. Експерти відзначають зростання загрози для глибокого тилу.