Луїз Інасіу Лула да Сілва — легендарний бразильський політик, профспілковий лідер і колишній робітник-металург, який двічі ставав президентом Бразилії (2003–2011 та з 2023 року). Уродженець бідної родини з Пернамбуку, він перетворився на символ соціальної справедливості, вивів мільйони бразильців з бідності та став одним із найвпливовіших лівих лідерів Латинської Америки.
Біографія Лула да Сілва
Луїз Інасіу да Сілва (прізвисько «Лула» він додав пізніше) народився 27 жовтня 1945 року в місті Гараньюнс, штат Пернамбуку, на північному сході Бразилії. Він був сьомою дитиною з восьми в родині неписьменних селян-орендарів Арістідеса Інасіу да Сілви та Еурідісі Феррейри де Мело. Сім’я жила в крайній бідності, переживаючи голод і нестатки в одному з найбідніших регіонів країни.
Коли Лулі було кілька років, родина мігрувала до промислового передмістя Сан-Паулу в пошуках кращого життя. Дитинство пройшло в злиднях: хлопчик працював чистильником взуття, вуличним продавцем, а з 14 років — токарєм на фабриці. Формальної освіти майже не мав — навчитися читати зміг лише в 10 років, а школу покинув після другого класу, щоб допомагати сім’ї. Батько помер від алкоголізму, що лише посилило труднощі.
У 1960-х роках, під час військової диктатури в Бразилії, Лула влаштувався на завод Villares Metalworks у Сан-Бернарду-ду-Кампу. Там він приєднався до профспілки металургів і швидко став активістом. У 1975 році його обрали президентом профспілки, а в 1978–1980 роках він очолив масштабні страйки проти політики режиму. Ці події принесли йому національну славу, але й призвели до арешту та засудження за порушення закону національної безпеки. Згодом Верховний військовий суд звільнив його.
Цей період став фундаментом для політичної кар’єри: Лула став співзасновником Партії трудящих (Partido dos Trabalhadores, PT) у 1980 році — лівої сили, що об’єднала робітників, профспілки та соціальні рухи.
Сім’я Лула да Сілва
Лула був одружений тричі і пережив дві трагедії. Перша дружина, Марія де Лурдес Рібейру, померла в 1971 році від гепатиту (шлюб тривав з 1969 року). Друга — Маріза Летіція Лула да Сілва (уроджена Касса), дочка італійських іммігрантів, стала його опорою на понад 40 років (шлюб 1974–2017). Вона була першою леді під час його перших президентських термінів і померла в 2017 році після інсульту. Від цього шлюбу Лула виховував чотирьох синів: Луїса Клаудіу, Сандру Луїса, Фабіу Луїса та Маркоса Клаудіу (останній — прийомний син Марізи від попереднього шлюбу). Усі діти мають італійське громадянство.
Від стосунків з Міріам Кордейру в Лули є дочка Луріан Кордейру Лула да Сілва. У 2022 році, у віці 77 років, Лула одружився втретє — з соціологинею Розангелою «Жанжею» да Сілвою, яка стала першою леді Бразилії з 2023 року. Сім’я Лула завжди залишалася важливою частиною його публічного образу, підкреслюючи людяність і зв’язок з простим народом.
Освіта Лула да Сілва
Освіта Лула була мінімальною і переважно практичною. Через бідність він не зміг продовжити навчання після початкової школи. Пізніше він відвідував курси Національної служби промислового навчання (SENAI), де здобув кваліфікацію токаря-металурга. Усю решту знань — політику, економіку, соціологію — Лула здобував у профспілковій боротьбі, яку сам називав своєю справжньою «університетською освітою». Саме заводські двері та страйки стали для нього школою життя.
Перші кроки в кар’єрі
Кар’єра Лула почалася на заводах Сан-Паулу як простого робітника. У профспілці він швидко пройшов шлях від юридичного відділу до лідера. Страйки 1978–1980 років проти військового режиму зробили його національним героєм робітничого класу. Після звільнення з в’язниці Лула став депутатом федерального парламенту від штату Сан-Паулу (1987–1991). Він тричі балотувався в президенти (1989, 1994, 1998), але програвав. У 2002 році, змінивши риторику на більш прагматичну, Лула переміг з переконливим результатом 61,5% у другому турі, ставши першим президентом Бразилії з робітничого класу.
Його перші два терміни (2003–2011) ознаменувалися економічним зростанням, програмами боротьби з бідністю (наприклад, Bolsa Família), зменшенням нерівності та активною зовнішньою політикою. Лула залишив посаду з рекордним рейтингом схвалення понад 80%.
Після президентства його звинуватили в корупції у межах скандалу з Petrobras (Операція «Автомийка»). У 2018 році Лула провів 580 днів у в’язниці, але в 2021 році Верховний федеральний суд анулював вироки через процесуальні порушення. Це відкрило шлях до повернення у велику політику.
Чим відомий Лула да Сілва. Останні новини про нього
Лула да Сілва відомий як «батько сучасної бразильської лівиці», символ подолання бідності та соціальної мобільності. Він підняв десятки мільйонів бразильців з крайньої бідності, зробив Бразилію глобальним гравцем у BRICS і став голосом країн Глобального Півдня. Його біографія надихнула фільм «Лула, син Бразилії» (2009), документальні стрічки та серіали.
У 2022 році Лула переміг Жаїра Болсонару і став 39-м президентом Бразилії, повернувшись на посаду у 77 років — найстаршим на момент інавгурації. Другий термін (з 2023) фокусується на екології Амазонії, соціальних програмах і багатосторонній дипломатії.
Станом на 2026 рік (Лулі вже 80) він залишається найвпливовішою фігурою бразильської лівиці. У жовтні 2025 року Лула оголосив про намір балотуватися на четвертий термін на виборах 2026 року, заявивши, що має «енергію 30-річного». Він підтвердив Джеральду Алкміна як кандидата на віце-президента. Опитування показують напружену боротьбу: Лула трохи випереджає Флавіу Болсонару в потенційному другому турі, але розрив невеликий.
Останні новини свідчать про активну кампанію: Лула проводить лайвстрими тренувань, просуває законопроєкт про скорочення робочого часу без зменшення зарплати, критикує «колоніальні» підходи у світовій політиці та підтримує міжнародні ініціативи. Незважаючи на виклики, він продовжує залишатися іконою для мільйонів, демонструючи, що навіть у 80 років політик може боротися за майбутнє своєї країни з тією ж пристрастю, що й у молоді роки.
Нещодавно він висловився стосовно війни в Україні:
“Росія не мала права на вторгнення в Україну, але потрібні переговори”
