Головне: Огляд нової ракети «Ковьор»
У статті розглянуто технічні параметри ракетної системи С‑71К «Ковьор», її бойову частину ОФАБ‑250‑270 та дані, отримані від ГУР.
Детально: Технічні дані та аналіз
За повідомленням Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, нова російська крилата авіаційна ракета С‑71К, позначена назвою «Ковьор», створена спеціально для винищувача Су‑57. Основною особливістю є інтеграція осколково‑фугасної авіаційної бомби ОФАБ‑250‑270 вагою 250 кг у силову раму носової частини ракети.
«Після публікації структури кооперації підприємств з виробництва винищувачів Су‑57, воєнна розвідка України розкриває деталі нового засобу ураження, розробленого “Об’єднаною авіабудівною компанією” (ОАК) саме під цю платформу».
Корпус ракети виготовлений з багатошарового матеріалу на основі склотекстоліту, підсиленого волокнами для підвищення міцності. Внутрішні елементи – з легких алюмінієвих сплавів, що забезпечують оптимальну вагу і стійкість до теплових навантажень. Бортова система управління включає польотний контролер, інерціальну навігаційну систему на базі простих сенсорів та автономне живлення.
Більша частина електронної компонентної бази – іноземного походження: американські, китайські, швейцарські, японські, німецькі, тайванські та ірландські виробники. Це свідчить про збереження доступу Росії до глобальних технологічних ланцюжків, що ускладнює обмеження її військових можливостей.
Турбореактивний двигун R500, виготовлений ТОВ «РЕЙНОЛЬДС», входить до складу «Об’єднаної авіабудівної корпорації». Завдяки основному та двом боковим паливним бакам, радіус дії С‑71К оцінюється до 300 км, що дозволяє вести ураження як з повітря, так і з наземних позицій.
У перспективі російська армія планує експериментальне застосування ракети «Ковьор» з безпілотними літальними апаратами С‑70 «Охотнік». ГУР наголошує, що подальше розширення такого типу озброєнь потребує посилення санкційного тиску, аби обмежити можливості агресора у військовій сфері.
Раніше ГУР вже оприлюднило 3D‑модель та інформацію про понад 100 підприємств, що беруть участь у виробництві багатофункціонального Су‑57. Серед них – ВАТ «Красний Октябрь», Національний інститут авіаційних технологій, Інститут теоретичної і прикладної електродинаміки РАН та ТОВ «Яшз авіа». Близько третини цих компаній не підпадає під дію міжнародних санкцій, що створює додаткові виклики для контролю над постачанням технологій.
