Головне: Іран здатний створити ядерну зброю за рік
Американські розвідувальні дані підтверджують, що нещодавні удари США та Ізраїлю не змінили часові рамки іранської ядерної програми. За оцінками експертів, Тегеран може виготовити ядерну бомбу протягом 9‑12 місяців.
Детально: Оцінка стану іранської ядерної програми
За результатами аналізу, проведеного у 2026 р., останні військові операції проти Ірану не нанесли вирішального удару по його ядерній інфраструктурі. Після серії ударів у червні, коли були уражені центри в Натанзі, Фордо та Ісфахані, три установки збагачення урану зазнали серйозних пошкоджень, однак розвідка вважає, що ключові матеріали залишаються під контролем Тегерана.
Основні факти:
- Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) не змогло локалізувати близько 440 кг урану, збагаченого до 60 %.
- За оцінками МАГАТЕ, такого запасу достатньо для виготовлення до 10 ядерних боєголовок після подальшого збагачення.
- Термін виготовлення зброї збільшився з 3‑6 місяців (до війни) до 9‑12 місяців після ударів.
Колишній аналітик розвідки Ерік Брюер зазначив, що іранські матеріали можуть бути сховані в підземних тунелях, що ускладнює їх виявлення та знешкодження.
«Ірану ніколи не можна дозволити отримати ядерну зброю. Це мета цієї операції», — вицепрезидент США Джей Ді‑Венс.
Уряд США розглядає можливість наземних операцій для вилучення високозбагаченого урану, проте такі сценарії залишаються ризикованими через потенційний розширений конфлікт у регіоні.
Ізраїль, у свою чергу, продовжив цілеспрямовані удари по ядерних об’єктах, одночасно ліквідуючи кілька іранських вчених‑ядерників. За словами експерта Девіда Олбрайта, «знання не можна знищити бомбами, але ноу‑хау – можна», що підкреслює важливість людського фактору у програмі.
Попри офіційні заяви Ірану про відсутність намірів розвивати ядерну зброю, розвідка США і міжнародні інспектори залишаються скептично налаштованими, вказуючи на можливе приховане продовження роботи над боєголовками.
Зростання цін на нафту (+3 % у день) у відповідь на інтенсивність бойових дій у Ормузькій протокі та Перській затоці підкреслює глобальний економічний вплив конфлікту, що ускладнює пошук дипломатичного вирішення.
