Туреччина постачає 63 % томатів в Україну: чому вітчизняні теплиці не витримують конкуренції

Туреччина постачає 63 % томатів в Україну: чому вітчизняні теплиці не витримують конкуренції 1 Туреччина постачає 63 % томатів в Україну: чому вітчизняні теплиці не витримують конкуренції 3

Головне: Туреччина контролює більшість томатного імпорту

Українські тепличні господарства займають менш ніж 10 % зимового ринку, тоді як Туреччина забезпечує до 63 % імпортних томатів у 2026 р. Основними перешкодами є енергетичні тарифи, логістичні труднощі та відсутність державної підтримки.

Детально: Чому українські теплиці відстають

Зимовий сегмент томатного ринку в Україні залишився домінованим імпортом. У 2025 рік імпорт зріс на 31 % і склав 104,8 тис. т, а «томатне» сальдо впало на 140,4 млн доларів. За даними у 2025 р. частка турецького імпорту склала 82 %, а у січні‑квітні 2026 р. — 63 % всього імпортованого продукту.

Українські виробники вирощують томати в відкритому ґрунті лише в теплі місяці (липень‑вересень). У зимовий та весняний період собівартість тепличних овочів зростає, що робить їх «золотими» у порівнянні з дешевим імпортом.

Ключовими факторами, що ускладнюють конкуренцію, є:

  • регулярні обстріли, які пошкоджують енергетичні та логістичні об’єкти;
  • високі інфляційні витрати на електроенергію, воду, газ та індексацію зарплат;
  • зростання тарифу на передачу електроенергії на 8 % у 2026 р.

“Для тепличних комбінатів і молокопереробних підприємств електроенергія залишається головним болем – і у 2026 році тариф на передачу зріс ще на 8%”, – зазначив аналітик асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), Максим Гопка.

Турецькі постачальники користуються державною підтримкою: гранти від KOSGEB, субсидії міністерства торгівлі, інвестиції в енергоефективність та сертифікацію. Це забезпечує стабільність цін, калібрування та швидку логістику, які українські господарства не можуть ілюструвати без суттєвих інвестицій.

“Овочі мають стабільний товарний вигляд”, – пояснила директор департаменту управління товарною категорією фреш мережі VARUS Дарина Палагута.

Українські виробники потребують не лише захисту від демпінгу, а й системної підтримки: довгострокові контракти, модернізація тепличних комплексів, гранти на енергоефективність та програми, такі як «єРобота» і «Національний кешбек». Перехід до глибокої переробки (консерви, заморожені продукти, функціональні інгредієнти) дозволить підвищити додану вартість і зменшити залежність від сезонного імпорту.

Будьте в курсі головних подій

Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що ознайомилися та погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності та Умовами користування.