Головне: Нафтові та газові судна в Ормузькій протокі
Відповідно до тимчасової мирної угоди США‑Іран, два вантажні судна вже пройшли Ормузьку протоку. Це підтверджує Bloomberg і може полегшити енергетичне постачання в регіоні.
Детально: Оновлення про проходження суден
У четвер вранці через Ормузьку протоку пройшли два великих судна – газовоз Mraikh з партією зрідженого природного газу (СПГ) та порожній танкер Ye Chi. Маршрут був узгоджений з Тегераном, що дозволило уникнути ризиків у стратегічно важливому морському проході.
Ключові дані про судна:
- Mraikh – зафрахтовано QatarEnergy, пункт призначення – пакистанський порт Касім.
- Ye Chi – належить дочірньому підрозділу китайської державної компанії COSCO Shipping; пункт призначення не вказано.
Після підписання тимчасової угоди між США та Іраном, яка передбачає швидке відновлення судноплавства, очікуються подальші проходи великих вантажних суден. На даний момент більшість суден, що проходять протоку, залишаються дрібними, а їхня кількість залишилася низькою.
Експерти вважають, що доставка СПГ на танкері Mraikh може полегшити енергетичну кризу в Пакистані, де після припинення поставок з Катару спостерігається дефіцит газу. У випадку прибуття танкера, тендер на закупівлю СПГ може бути скасовано.
Закриття протоки тривало майже чотири місяці, суттєво скоротивши постачання нафти та газу з Перської затоки. Деякі судна обходили обмеження, вимикаючи транспондери, інші проходили лише після спеціального погодження з іранськими владами.
За інформацією Bloomberg, Катар планує відновити більшість своїх експортних потужностей протягом двох місяців після повного відкриття Ормузької протоки, що потребуватиме збільшеного потоку великих вантажних суден.
У США видання Axios розкрило проект меморандуму про взаєморозуміння між Вашингтоном і Тегераном. У документі зазначено негайну вимогу припинити всі військові дії, у тому числі в Лівані, і встановити 60‑денний термін для підготовки остаточної угоди з можливістю продовження.
Reuters повідомляє, що в рамках домовленостей передбачено створення приватного фонду у розмірі 300 млрд доларів для залучення інвестицій в Іран, що може стати додатковим стимулом для стабілізації регіонального енергетичного ринку.
