Мовні патрулі в Івано‑Франківську завершили роботу: мер розповів про досягнутий ефект

Мовні патрулі в Івано‑Франківську завершили роботу: мер розповів про досягнутий ефект 1 Мовні патрулі в Івано‑Франківську завершили роботу: мер розповів про досягнутий ефект 3

Головне: завершення роботи мовних патрулів

Мер Івано‑Франківська Руслан Марцінків підтвердив, що ініціатива «мовні патрулі» виконала свою задачу, а тепер місто орієнтується на інші методи підтримки української мови.

Детально: нові інструменти підтримки української мови

У інтерв’ю для РБК‑Україна мер Руслан Марцінків роз’яснив, чому «мовні патрулі» більше не діють у місті. За його словами, ініціатива була реакцією на зростання російськомовного контенту і вже принесла бажаний результат.

«Це був такий вияв реакції на збільшення кількості російської мови в Івано‑Франківську, і вона свій ефект дала. Тобто це була громадська ініціатива. Зараз вона вже не діє, але ми діємо в іншому напрямку, це наліпки, матеріали і курси української мови», — сказав Марцінків.

Сьогодні у місті замінюються патрулі на комплексну інформаційну кампанію: роздаються листівки про безкоштовні курси, встановлюються наліпки, бігборди та сіті‑лайти. Це дозволяє охопити ширшу аудиторію та підтримати довгострокове вивчення української.

  • Безкоштовні онлайн‑ та офлайн‑курси, які проводять міські лінгвістичні центри.
  • Соціальна реклама у громадському транспорті та на вулицях.
  • Постійне оновлення матеріалів у бібліотеках та школах.

«Тепер вже ні, тому що ми етап пройшли, ми масово роздавали листівки про курси української мови, наліпки, соціальна реклама, бігборди, сіті‑лайти. І хочу сказати, що знову більше стало української мови», — зазначив мер.

За словами мера, завдяки новим підходам зросла кількість записів на курси, що створює психологічний ефект і підвищує впевненість мешканців у вживанні української мови у публічному просторі. Марцінків підкреслив, що держава повинна залишатися активною у просуванні мови, особливо серед молоді, яка є ключовим фактором довгострокового успіху.

«Я розумію, що, можливо, старше покоління — його так не зміниш. А от діти, молодь, тут якраз треба працювати, щоб це покоління вважало повноцінно українську мову рідною», — вважає мер.

За даними міської влади, наразі 90 % спілкування у публічних закладах, таких як ЦНАП чи міські служби, відбуваються українською. Це свідчить про успішну трансформацію підходу від контролю до освіти та пропаганди.

Будьте в курсі головних подій

Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що ознайомилися та погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності та Умовами користування.