Зміст
«Бабель» визнав помилку у своєму матеріалі.
Визнавати помилки — це ознака зрілості як журналіста, так і редакції.
Утім, це не єдина неточність у тому матеріалі. Навіть у заголовку статті містяться дві помилки — одна термінологічна, інша фактична.
Термінологічна: у «Скелі» немає навчальних центрів — є полігони.
Фактична: 25 смертей, згаданих у матеріалі, не сталися ні в навчальних центрах, ні на полігонах. Ще в перший день після виходу статті ми про це повідомляли: 18 із них відбулися в лікарні або по дорозі до неї. Це встановлений факт.
Так само фактом є причини смерті. У переважній більшості випадків — це природна смерть, пов’язана зі станом здоров’я військовослужбовців. Значну частку становить пневмонія. Ці випадки перевірялися, зокрема за зверненнями Офісу військового омбудсмена. Смерті від пневмонії припали на період епідемії. А епідемія не обирає жертв за кольором одягу — цивільного чи камуфляжного.
Небойові втрати — не виняток, а реальність будь-якої армії
Свого часу я досліджував небойові втрати в армії. Їхні причини бувають дуже різними. І такі втрати існують у збройних силах більшості країн світу. Тобто це не специфіка окремого підрозділу чи ЗСУ зокрема — люди помирають незалежно від того, в що вони одягнені.
Щоб зрозуміти, чи багато в «Скелі» небойових втрат за станом здоров’я, потрібен контекст для порівняння. Я пропонував авторкам «Бабеля» зіставити цифри з невеликими районними центрами, чисельність населення яких приблизно відповідає штату полку. Скільки там людей померло за пів року — більше чи менше 25?
Так, теоретично стан здоров’я мобілізованих мав би бути кращим за середній по країні: армії потрібні сильні та здорові люди. Але в реальності ми всі розуміємо, як частина мобілізованих отримувала висновки про повну придатність до служби.
Два окремих випадки зі списку
Повертаючись до переліку «Бабеля» з 25 смертей — два випадки варті окремої уваги.
В одному з них затриманий молодший сержант очікує на судовий розгляд. В іншому тривають слідчі дії: проводився слідчий експеримент із резонансною сосною. Полк повністю співпрацює з цим розслідуванням.
Позиція полку
Решта описаного в статті — це свідчення, які потребують перевірки. Лише вона встановить, що з наведеного відповідає дійсності, а що потрапило до тексту помилково.
Полк продовжує повну співпрацю зі слідством і різноманітними комісіями та перевірками. На цей час ми беремо паузу в спілкуванні з медіа.
Ми не закриваємося. Навпаки — запрошуємо журналістів приїжджати до нас, бачити все на власні очі та спілкуватися з бійцями, які пройшли навчання й продовжують служити. Продовжують захищати Україну. Виборювати свободу, щоб кожен українець міг говорити правду. І ці хлопці так само мають право бути почутими.
