Головне: Український роботизований морський десант
Українські війська вперше використали безпілотний морський катер для доставки наземного бойового робота на окуповане узбережжя. Робот відкрив вогонь по противнику, не піддаючи ризику життя особового складу.
Детально: Операція, техніка, стратегічне значення
13 липня 2026 р. було опубліковано відео, на якому видно, як автономний катер підходить до берегової лінії, розкриває апарель і випускає гусеничний безпілотний комплекс. Після висадки оператор дистанційно активує встановлений на машині кулемет і здійснює вогневий урон по ворожих позиціях.
За словами 123‑ї окремої бригади територіальної оборони, це перша задокументована у світі бойова висадка наземного робота з безпілотного морського засобу:
“Безпілотний наземний транспортний засіб був доставлений до берегів противника безпілотною морською платформою, розгорнутий на окупованій території та використаний для виконання бойового завдання”
Операція, ймовірно, відбулася на Кінбурнській косі — стратегічному вузлі, який контролює доступ до Дніпровсько‑Бузького лиману та підходи до портів Миколаєва і Херсона. Російські війська використовували цей район як майданчик для артилерії, безпілотників та радіоелектронної боротьби.
Українська індустрія безпілотних наземних комплексів стрімко зростає: у 2025 р. їх вироблено близько 10 тисяч, а до кінця 2026 р. планується випускати вже 50 тисяч одиниць. Спочатку системи слугували для транспортування боєприпасів та евакуації поранених, тепер вони все частіше виконують безпосередньо бойові завдання, зокрема розвідку, мінний розмін та прямий урон.
Одним із прикладів є робот DevDroid TW 12.7 з великокаліберним кулеметом. За даними військових, один такий комплекс протягом 45 днів самостійно утримував передову позицію, повертаючись лише для дозаправки і перезарядки.
Аналітики вважають, що успішна висадка підкреслює нову еру комбінованого застосування безпілотних систем: морський безпілотник виконує роль десантного корабля, а наземний робот — ролі розвідувального та вогневого підрозділу, мінімізуючи ризик для особового складу.
У майбутньому подібні операції можуть стати стандартом у військових доктринах, дозволяючи проводити рейди, перевіряти оборону противника та підтримувати підрозділи без необхідності прямої участі людей у найбільш небезпечних ділянках узбережжя.
