Головне: Правила відпусток у 2026
У 2026 р. законодавчі норми щодо щорічних оплачуваних відпусток залишаються діючими, проте під час воєнного стану роботодавець може скорочувати їх тривалість до 24 днів. Право на відпустку мають усі працівники, включно з іноземцями та особами без громадянства.
Детально: Права, обмеження, особливості
Загальне право на оплачувану відпустку належить усім, хто перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією, незалежно від форми власності та галузі. Це правило поширюється і на іноземних громадян, і на осіб без громадянства.
Щорічна основна відпустка набирається після шести місяців безперервної роботи. Мінімальна тривалість – 24 календарні дні за відпрацьований рік. Деякі категорії мають право на довший відпочинок:
- Сезонні та тимчасові працівники – пропорційно відпрацьованому часу;
- Працівники, зайняті у шкідливих або важких умовах праці, а також у разі особливого характеру роботи – додаткові дні;
- Працівники підземних гірничих робіт – до 69 днів загалом.
Загальна сума основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 днів (за винятком підземних гірничих працівників). Графік відпусток затверджується роботодавцем з урахуванням інтересів працівників, а повідомлення про дату початку має надходити письмово не пізніше ніж за два тижні.
За взаємною згодою відпустку можна розділити на частини, причому одна безперервна частина повинна тривати не менше 14 днів. Під час воєнного стану роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки саме до 24 днів. Невикористані дні переносяться на період після скасування воєнного стану.
Відповідно до рішення Конституційного Суду від 19 травня 2026 р., працівники‑молоді (до 18 років) та особи з інвалідністю зберігають право на мінімальну оплачувану відпустку навіть у воєнний час.
Роботодавець може відмовити у відпустці лише працівникам, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури, у виробництві оборонних товарів або виконують мобілізаційні завдання. Винятки становлять відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до трьох років – їх надають обов’язково.
За умовою без збереження заробітної плати роботодавець може надати відпустку будь-якої тривалості за взаємною згодою сторін. Працівники, які перебувають за кордоном або мають статус внутрішньо переміщеної особи, отримують відпустку за заявою, не довше 90 днів. Додаткова неоплачувана відпустка за сімейними чи іншими причинами може тривати до 30 днів на рік.
«Надання щорічної відпустки є обов’язком роботодавця», — Міністерство юстиції України.
У мирний час закон забороняє не надавати повну щорічну відпустку протягом двох років поспіль. Під час дії воєнного стану ця норма тимчасово не діє, і роботодавець може скорочувати відпустку згідно з вищевказаними правилами.
