Головне: економіка України потребує десятків мільярдів доларів фінансування на 2026 рік, і джерела покриття дефіциту ще не знайдені
Українські фінанси і надалі залишаються під потужним тиском у зв’язку з війною та критично високими видатками на оборону і соціальні виплати. За оцінками економіста Олега Пендзина, у бюджеті на наступний рік не вистачає приблизно $80 млрд, які потрібні для покриття військово-соціальних та макроекономічних потреб. Це включає близько $60 млрд на військово-технічну допомогу, зокрема на закупівлю зброї, і приблизно $19 млрд на соціальні платежі, яких не вистачає за виділеними залишками бюджету.
Фінансисти та аналітики також вказують на значний розрив між плановими видатками й підтвердженими джерелами фінансування. Згідно з проєктами Нацбанку та Кабміну, на 2026–2027 роки потреба у зовнішньому фінансуванні може сягати до $65 млрд, з яких значна частина — досі без підтверджених механізмів надходження.
Однією з головних проблем є залежність від зовнішньої допомоги країн-партнерів, без якої Україна просто не зможе забезпечити виконання бюджетних зобов’язань. При цьому більшість міжнародних донорів вже навантажені власними фінансовими викликами, і не всі з них здатні або готові значно наростити підтримку. Європейський Центробанк і деякі уряди ЄС не змінюють попередніх позицій щодо нових фінансових механізмів, що ускладнює можливість системного фінансування.
Окрім дефіциту, залишається відкритим і питання джерел покриття дірки у бюджеті. Традиційні джерела — внутрішні доходи, податки та економічне зростання — не здатні самостійно вирівняти баланс через високу частку видатків на війну та соціальний сектор. Деякі експерти називають альтернативою використання заморожених активів Росії як джерела фінансування, але юридичні й політичні механізми для цього ще не узгоджені.
Уряд і Нацбанк продовжують працювати над новими програмами співпраці з МВФ, ЄС та іншими міжнародними партнерами, оскільки без цих джерел макрофінансова стабільність стане надзвичайно вразливою. Аналітики попереджають, що без стабільного плану зовнішнього фінансування Україну очікують ризики інфляції, тиск на валютний курс і посилення бюджетної „дірки“, особливо якщо бойові дії та економічні витрати збережуться на високому рівні.
В умовах війни також загострюється дискусія про звуження тіньового сектору економіки (який може щороку не давати державі 700–800 млрд грн доходів), але цього недостатньо, щоб покрити масштабні фінансові потреби воєнного часу без зовнішньої підтримки.
