Головне: Поділ майна без офіційного шлюбу
У випадку спільного проживання без реєстрації шлюбу майно може розглядатися як спільна власність. Суд оцінює реальний спосіб життя партнерів і докази фінансових внесків.
Детально: Порядок доведення прав на спільне майно
Згідно зі статтею 74 Сімейного кодексу України, майно, набуте партнерами, які жили спільно, вважається їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачено письмовим договором.
«Майно, набуте чоловіком і жінкою, які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі, за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором»
Закон захищає такі пари майже так само, як подружжя, проте існує важлива умова: жоден із партнерів не може бути одруженим на момент спільного проживання.
«Але є принципова умова: жоден із партнерів не повинен у цей час перебувати в іншому зареєстрованому шлюбі, інакше стаття 74 не застосовується»
Романтичні стосунки, навіть тривалі, не створюють сім’ї без наявності трьох ознак: спільне проживання, спільний побут та взаємні права й обов’язки.
«За частиною 2 статті 3 СК сім’ю утворюють особи, які одночасно: спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки»
«Закоханість, спільні поїздки, спільні фото, навіть тривалі стосунки самі по собі – сім’ї не створюють»
Суд оцінює не “етикет” стосунків, а фактичний уклад життя.
«Тобто оцінюється реальний уклад життя, а не етикетка стосунків»
Для встановлення права на спільне майно потрібна сукупність доказів: спільні рахунки, договори, свідчення про спільне користування майном.
«Але важливо: суд оцінює це в сукупності, і жоден доказ сам по собі не є вирішальним»
Навіть підтвердження спільного проживання не гарантує поділу конкретного майна, наприклад, квартири чи автомобіля.
«Навіть якщо факт проживання однією сім’єю доведено, цього ще недостатньо, щоб поділити квартиру чи авто»
Необхідно довести, що майно купувалося за спільні кошти або в інтересах сім’ї.
«Треба довести, що конкретна річ купувалася за спільні кошти або спільною працею і в інтересах сім’ї»
За замовчуванням майно, оформлене на одного партнера, вважається його особистою власністю, доки не буде доведено протилежне.
«Майно, оформлене на одного партнера, за замовчуванням вважається його, доки не доведено протилежне. І тягар доказування лежить на тому, хто просить визнати майно спільним»
Особливо складно довести право на нерухомість, придбану в розстрочку або через інвестиційний договір, оскільки важливішою є дата фактичних внесків, а не реєстрація.
«Тут визначальною є не дата реєстрації права власності, а період, коли фактично сплачувалися внески»
«Якщо більшу частину вартості людина внесла зі своїх коштів ще до того, як стосунки переросли в сім’ю (або до шлюбу), то ця частина — її особиста приватна власність. Навіть якщо “папірець” про власність оформили пізніше, вже у шлюбі»
Отже, розділяти можна лише ту частку, яка була оплачена спільними засобами під час спільного життя.
«Ділити можна лише ту частку, що оплачена за спільні кошти в період спільного життя»
Юристи радять не покладатися лише на статтю 74, а зафіксувати майнові відносини договором і зберігати докази спільних витрат:
- «Не покладатися на статтю 74 як на страхувальну сітку»
- «Необхідно зафіксувати домовленості письмово завчасно — договором про правовий режим майна»
- «Зберігати докази, хто і якими коштами платив»
