Головне: стан тендерних центрів та Brave1
У ЄС вимагали використовувати репараційний кредит лише через тендери, проте створені центри компетенції практично не функціонували. Через це за півроку підготовлено лише чотири ТТХ, а постачання відкладено до 2027 року. Ігор Федірко вважає, що Brave1 може стати «українською DARPA», хоча юридичні та кадрові проблеми залишаються.
Детально: аналіз проблем і перспектив
Європейський союз передбачив використання репараційного кредиту для фінансування військової техніки лише через відкриті тендери. Така вимога є новою для країн, які раніше не застосовували конкурсний підхід. Для виконання було створено «центри компетенції» – спільну структуру Міністерства оборони та Генштабу. На практиці більшість центрів залишилася без керівників, персоналу та чітко визначених завдань, що ускладнило збір та аналіз даних з фронту.
Через відсутність функціонуючого механізму підготовки технічних характеристик (ТТХ) ЄС‑гроші надходять, а закупівлі не можуть бути проведені. За шість місяців підготовлено лише чотири ТТХ, за якими вже оголошено тендери. Умови тендерів (три місяці на підготовку, три – на збірку) передбачають поставки лише у 2027 році, а штрафи за затримки досягати 11,5 % вартості продукції.
У липні‑серпні виникла «екстрена» ситуація: більшість ТТХ були «підписані» за одну ніч, проте їх передали у Агенцію озброєнь (АОЗ) лише після затримки. Паралельно Міністерство оборони значно збільшило прямі та децентралізовані закупівлі (дрони, електронні баллі). Це дозволило уникнути повної зупинки постачань, проте створює розрив між планованим тендерним шляхом і реальними фінансовими потоками.
«Ми живемо не лише тендерними закупівлями – у нас є децентралізована система і прямі закупівлі» – Ігор Федірко
Щодо Brave1, Федірко зазначає, що проект уже працює як «DARPA на мінімалках». За його словами, юридична система України не передбачає інституту, який би дозволяв фінансувати проекти без жорсткого контролю результатів. Пропонується створити окремий центральний орган виконавчої влади зі статусом, схожим на Національне космічне агентство, який би міг отримувати великі інвестиції та працювати без зайвої бюрократії.
Ключовою проблемою залишаються кадри: у центрах компетенції працює лише десяток спеціалістів замість планових сто. Багато інженерів перебуває в армії, і їх «перепризначення» у цивільний сектор ускладнене відсутністю чіткої «паспортної» системи військових фахівців.
Отже, без реформ у юридичній базі, стабілізації керівництва АОЗ і швидкого залучення технічних кадрів Brave1 не зможе стати повноцінною українською DARPA, а система закупівель залишиться залежною від змішаних (тендерних, прямих, децентралізованих) підходів.
