Приватний щоденник замість права батьків
Олексій В’ячеславович Кошевець, співзасновник і керівник ТОВ «ТАТЛ Технолоджі», зробив з електронного шкільного щоденника «Єдина школа» прибутковий бізнес. Батьки платять підпискою або дивляться рекламу казино, щоб побачити оцінки дітей. За оцінками нардепів, схема може приносити понад 2 млрд грн.
Зміст
Хто стоїть за «Єдиною школою»
Олексій Кошевець і його компанія
Олексій Кошевець — основний власник (понад 62%) і CEO ТОВ «ТАТЛ Технолоджі». Разом із матір’ю Людмилою Кошевець вони контролюють компанію, яка володіє торговою маркою та правами на систему «Єдина школа». Саме він позиціонує себе як керівник проєкту і публічно виступає від його імені.
Система з’явилася у 2018–2019 роках. МОН видало гриф «рекомендовано», після чого школи масово переводили на приватну платформу. Тривалий час сервіс фінансувався з місцевих бюджетів. Коли кошти пішли на державну «Мрію», фінансове навантаження переклали на батьків.
Політичний бекграунд
У 2015 році Кошевець балотувався до Київської міськради від Радикальної партії Олега Ляшка, але не був обраний. До бізнесу він працював головним тренером з боксу у товаристві «Колос», служив у патрульній поліції особливого призначення «Київ» і заснував Асоціацію кібербоксу України. Публічних великих політичних скандалів, пов’язаних безпосередньо з його ім’ям, зафіксовано небагато. Основна увага зараз зосереджена саме на монетизації освітнього сервісу.
Як монетизують доступ до оцінок
Підписка і реклама
Спочатку з батьків брали близько 50 грн на місяць. Перед 1 вересня ціна зросла до 84 грн на місяць (753 грн на рік з урахуванням комісій). Після обурення платну модель частково згорнули, але замінили її на примусовий перегляд реклами.
Щоб побачити розклад чи оцінки, доводиться чекати 1,5–3 хвилини рекламних роликів. Батьки скаржаться на рекламу азартних ігор, онлайн-казино та російськомовний контент у застосунку, яким користуються діти.
Масштаб грошей
За підрахунками нардепа Данила Гетманцева, при 1,5 млн завантажень і понад 930 тис. батьків потенційний дохід сягає понад 2 млрд грн. Компанія отримувала і бюджетні контракти: у 2025 році КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Києва уклало з «ТАТЛ Технолоджі» договори на десятки мільйонів гривень без відкритих торгів, посилаючись на те, що система вже впроваджена у більшості столичних шкіл.
Реакція і правовий вакуум
Освітня омбудсменка Надія Лещик закликала батьків не платити і вимагати переходу на державну «Мрію». МОН офіційно заявляє, що вибір системи — справа автономії школи, а гриф «рекомендовано» стосувався лише функціоналу, а не бізнес-моделі. Жодних договорів про безкоштовність для батьків держава з розробником не укладала.
Олексій Кошевець і його компанія пояснюють монетизацію втратою бюджетного фінансування після появи «Мрії» та необхідністю покривати витрати. Батьки ж отримують ультиматум: платити або витрачати час на рекламу, щоб дізнатися елементарну інформацію про навчання власної дитини.
