Головне: Символічна боротьба за військову емблему
Малиновий хрест, який використовується в ЗСУ, має корені в ордені Святого Георгія та був законодавчо закріплений у 2006 р. Сьогодні експерти обговорюють його доцільність і пропонують перейти на бойовий тризуб. Дискусія триває в законодавчій та громадській сферах.
Детально: Походження, закон та альтернативи
Офіційна емблема Збройних сил України – малиновий хрест – походить від ордену Святого Георгія IV ступеня, нагороди, яку отримав гетьман Скоропадський під час Першої світової війни. У 2000‑х роках дизайнери адаптували його, змалювавши хрест у малиновому кольорі, характерному для козацьких прапорів. Законом про бойовий прапор військових підрозділів цей вигляд затвердився у 2006 р., і з того часу закон не змінювався.
Серед фахівців виникає протиріччя: одні вважають, що хрест «дає збройний вигляд тварині, яка зображена на геральдичних щитах», інші – що його форма «за конфігурацією інший» і не відповідає традиційним українським символам.
«Вони дають збройний вигляд тварині, яка зображена на геральдичних щитах», — пояснює Олексій.
«Ті, хто знайомий хоч трішки з геометрією, можуть зрозуміти, що тут чотири трикутники, які зійшлися в центрі», — демонструє Олекса Руденко.
Історики наголошують, що в історичних джерелах малинових хрестів практично немає; вони зустрічаються рідко і часто асоціюються з намогильними пам’ятками XVIII століття.
«За великим рахунком, з ним теж не все гаразд, бо він взятий за зразком намогильного хреста XVIII століття», — зазначає Ярослав Тинченко.
З огляду на популярність бойового тризуба, експерти пропонують замінити хрест на тризуб, який уже використовується на формі, мерчендайзингу та у соцмережах.
«Це питання можна було б взагалі усунути і символіку Збройних сил робити на підставі бойового тризуба», — підкреслює Тинченко.
- Старі закони 2006 р. фіксують малиновий хрест.
- Дизайнери та геральдисти пропонують нову геометрію.
- Історики вказують на обмежені історичні прецеденти хреста.
- Тризуб отримав широку підтримку серед військових та громадськості.
Поки законодавчі ініціативи не будуть ухвалені, офіційна символіка залишатиметься у статусі, закріпленому два десятиліття тому, а дискусії про її модернізацію продовжуватимуться.
