Головне: Військові обов’язки українців за кордоном
Українці, які перебувають у Польщі, Німеччині чи США за статусом тимчасового захисту або посвідки на проживання, не підлягають автоматичному призову. Конкретний обов’язок визначається громадянством, віком та національним законодавством.
Детально: Порівняння правил у трьох країнах
У 2026 рр. правові норми щодо військового обов’язку іноземців залишаються різними у кожній державі. Основні відмінності можна розбити на три групи:
- Польща. Закон «Про оборону Вітчизни» передбачає військовий обов’язок лише для громадян, які відповідають віковим (18‑60 років) та медичним критеріям. Тимчасові біженці та власники посвідки не підлягають мобілізації. Отримання польського громадянства автоматично активує військові зобов’язання.
- Німеччина. Військовий призов можливий лише за наявності німецького громадянства. Посвідка на проживання («Aufenthaltstitel») або статус за § 24 не створює зобов’язань перед Бундесвером. З 1 січня 2026 року модель служби залишилася добровільною, а обов’язковий медичний огляд та облік стосуються лише чоловіків‑громадян.
- Сполучені Штати. Система «Selective Service» зобов’язує реєстрацію чоловіків‑резидентів віком 18‑25 років, включаючи власників Green Card, біженців та осіб зі статусом «parole». Реєстрація не гарантує призов; армія комплектується за контрактом, а відновлення обов’язкового призову потребує законодавчої ініціативи президента і Конгресу.
Крім військового призову, у багатьох країнах передбачені цивільні оборонні обов’язки. Наприклад, Швеція (хоча не входить у запит) залучає іноземних резидентів до підтримки критичних галузей — охорони здоров’я, енергетики, рятувальних служб. Подібний підхід застосовується й у Польщі та Німеччині у випадку надзвичайного стану.
«Взяття на військовий облік не означає автоматичного призову», — зазначає Relocate.to.
Отже, український біженець має ретельно вивчати місцеве законодавство щодо:
- можливості військового призову;
- обов’язкової реєстрації в системах типу «Selective Service»;
- цивільних повинностей у випадку війни.
Наявність паспорта іншої країни або подвійного громадянства змінює правовий статус, але не створює автоматичної мобілізації: вік, стать, стан здоров’я та інші параметри залишаються вирішальними.
