Головне: Оцінка можливих альтернатив мостам у Києві
Головний урбаніст Віталій Селик проаналізував варіанти понтонних переправ, водного транспорту та підземних тунелів. За його словами, найефективнішим залишається посилення захисту існуючих мостів та створення ремонтних бригад.
Детально: Переваги та недоліки альтернативних рішень
Віталій Селик, голова Ради з урбаністики Києва, наголосив, що повна заміна пропускної здатності мостів іншими засобами неможлива.
«Найбільш реалістичним і практичним є посилення захисту київських мостів і створення додаткових ремонтних бригад, які б якнайшвидше їх могли ремонтувати. Бо пропускну здатність київських мостів замінити нереально»,
Серед розглянутих варіантів:
- Понтонні переправи. Швидко розгортаються, проте їх розташування обмежене через високу урбанізацію берегів і потребу у нових під’їздах. Швидкість руху – лише 10‑15 км/год, а кількість смуг – дві.
- Річковий транспорт (катери, трамвайчики). Сезонна залежність (зимовий льодяний покрив) та низька пропускна здатність (до 200 пасажирів на судно) роблять його недоречним для щоденного навантаження. Додатково, придбання вживаних суден у Європі ускладнює логістика через розміри та пошкоджену інфраструктуру Херсонської області.
- Тунелі під Дніпром. Ідея «сталінського метро» потребує ручної праці тисяч людей, тоді як сучасні тунелепрохідні щити вимагають 100‑200 спеціалістів. Оцінювані терміни – 4‑6 років, а вартість у 3‑5 разів перевищує будівництво мосту. Обслуговування (вентиляція, освітлення, відкачка води) також дорого коштує.
Селик також розглянув масштабні автотунелі діаметром 12‑14 м з чотирма смугами, запропоновані ще в 2000‑х роках. За його словами, це більше концепція, ніж реальний проєкт – відсутні фінансування та технічна підготовка.
Підсумовуючи, урбаніст вважає, що інвестиції в підвищення стійкості існуючих мостів і створення швидкісних ремонтних підрозділів забезпечать найвищу безпеку та ефективність транспортної системи Києва, тоді як інші альтернативи залишаються економічно та технічно невиправданими.
