3 листопада (за новим календарем) — день пам’яті мучеників Акепсима, Йосифа і Айтала, а за старим — преподобного Іларіона Великого. У статті розкрито їхню історію, народні примети та традиції, пов’язані з цим святом.
3 листопада за новим (юліанським) календарем — 16 листопада за григоріанським — відзначається пам’ять трьох мучеників: єпископа Акепсима, пресвітера Йосифа та диякона Айтала. Вони загинули під час гонінь перського царя Шапура II за відмову принести жертву язичним богам.
Акепсим, віком близько 80 років, очолював громаду в Наєссоні (Персія). Він був відомий своєю доброчесністю, постом та турботою про вірян. Після арешту його піддали тортурам, а потім ув’язнили в Арбелі, де він не зрадив віру.
Пресвітер Йосиф, близько 70‑річний священнослужитель, підтримував християн у часи переслідувань, зазнав жорстоких побиттів і врешті‑решт загинув під градом каміння, коли вже не міг стояти на ногах.
Диякон Айтал, відданий служитель Церкви, був схожим на товариша по вірі. Після кількох років голоду, спраги та знущань його теж засудили до смерті камінням у віддаленому поселенні, а його тіло було поховано християнами в таємниці.
За старим (юліанським) календарем 3 листопада вшановують також преподобного Іларіона Великого, який народився в Газі близько 291 року, прийняв християнство в Олександрії та провів багато років у пустелі, практикуючи аскезу і зцілення людей.
Народні примети 3 листопада: теплий вітер обіцяє тривалу відлигу; ясне безхмарне небо передбачає швидке похолодання; туман, що спускається до землі, вважається знаком майбутньої відлиги. За повір’ям того дня не варто відкладати допомогу нужденним – відмова могла принести невдачу самому відмовнику.
Традиційно в цей день жінки займаються шиттям, в’язанням та виготовленням теплих речей, а на столі з’являються кисіль з пізнього врожаю ягід та домашня випічка. Вважається, що таке споживання притягує добробут, здоров’я та матеріальну достатність, а також сприяє успішному завершенню давно відкладених справ.
