Головне: Комети не могли принести життя на Землю
Незважаючи на виявлення амінокислот і фосфору на кометі 67P, наукові розрахунки показують, що при зіткненні з атмосферою та поверхнею Землі ці молекули руйнуються. Тому роль комет у виникненні біохімічного «бульйону» залишається сумнівною.
Детально: Детальний розгляд процесу доставки комет
Дослідження Європейського космічного агентства (ESA) у межах місії Rosetta виявили на поверхні комети 67P гліцин, фосфор та ціаністий водень (HCN). Хоча ці сполуки є ключовими для абіогенезу, їхнє успішне транспортування на молоду Землю піддається серйозним фізичним обмеженням.
- Атмосферний бар’єр. Низька щільність та висока пористість кометних ядер призводить до того, що під час входження в щільну атмосферу Землі комета розпадається, а більша частина молекул зникає у вигляді плазми.
- Термічне руйнування. При швидкому ударі об поверхню вивільняється величезна кількість енергії, що підвищує температуру до тисяч градусів і повністю знищує крихкі органічні сполуки, включно з HCN.
- Розведення у воді. Навіть якщо частина молекул вижила в кратерах, подальше розчинення у воді швидко знижує їхню концентрацію до рівнів, недоступних для хімічного синтезу.
Крім того, інтенсивний етап кометного бомбардування тривав лише перші 500 млн років після утворення планети, що не забезпечило достатньої кількості органічної «сировини» для накопичення. Моделювання показують, що на Марсі, де атмосфера розрідженіша і швидкість входження нижча, комети могли виживати в п’ять разів частіше, але й це не гарантує автоматичну появу життя.
Автори дослідження підсумовують: занесення органіки кометами на Землю відбувалося вкрай рідко.
Таким чином, хоча комети містять необхідні для життя молекули, їхня доставка на ранню Землю була надзвичайно неефективною. Питання про походження первинного хімічного «бульйону» залишається відкритим, і науковці шукають альтернативні джерела, включаючи вулканічну активність і локальне синтезування в океанічних гідротермальних системах.
