Головне: Європейські союзники, стурбовані заявами Дональда Трампа про необхідність контролю над Гренландією для США, розробили три альтернативні сценарії захисту острова. НАТО вже посилило присутність, направивши близько 35 військових. Перший варіант — дипломатична розрядка, другий — економічний тиск на Америку, третій — очікування, поки увага Трампа переключиться на інші кризи.
За даними видання The Economist від 14 січня 2026 року, європейські чиновники активно обговорюють, як реагувати на неодноразові заяви президента США щодо Гренландії. Трамп неодноразово наголошував, що острів критично важливий для національної безпеки Америки, зокрема для розміщення системи “Золотий купол” — протиракетного щита. Він попереджав, що без активних дій НАТО Гренландія ризикує опинитися під контролем Росії чи Китаю.
Заступник глави адміністрації Білого дому Стівен Міллер пішов ще далі, заявивши:
“Гренландія має стати частиною США в рамках національної системи безпеки”
Він не виключив навіть силового сценарію для досягнення цієї мети.
Гренландія — автономна територія Данії, найбільший острів планети з населенням переважно інуїтів. Понад 80% її території вкрито льодовиковим щитом, під яким зосереджені значні ресурси:
- рідкісноземельні елементи та метали (ключові для сучасних технологій);
- потенційні запаси нафти й газу;
- стратегічне розташування в Арктиці для військового контролю над північними маршрутами.
Площа острова майже втричі перевищує територію України та дозволяє розмістити одночасно кілька великих європейських країн, таких як Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Греція та Велика Британія.
На тлі загострення ситуації союзники по НАТО вже вжили перших заходів — на острів направлено близько 35 військовослужбовців для посилення оборони. Данія та інші європейські країни вважають захист Гренландії пріоритетом і готують робочі групи до переговорів зі США, запланованих на 18 січня.
Три основні сценарії, які розглядають європейські партнери:
- “Розрядка напруженості” — дипломатичні зусилля переконати США, що Росія та Китай не становлять реальної загрози острову. Пропонується створення спільної місії під назвою “Арктичний вартовий” для демонстрації колективної безпеки без ескалації.
- “Стримування і контрзаходи” — жорсткіший підхід з економічним тиском. Серед можливих інструментів: санкції проти американських компаній, які намагаються видобувати ресурси Гренландії без згоди Данії, продаж американських державних облігацій, а також закриття або обмеження діяльності військових баз США на території Європи.
- “Очікування нової мети” — розрахунок на те, що інтерес Трампа до Гренландії є тимчасовим. Сценарій передбачає, що президент переключиться на інші пріоритети — Іран, внутрішні вибори 2026 року чи інші глобальні кризи, — а заяви щодо острова виявляться лише переговорним важелем для отримання поступок від Данії.
Ці плани відображають складну ситуацію в трансатлантичних відносинах на початку 2026 року, коли Європа намагається балансувати між союзницькими зобов’язаннями в НАТО та захистом власних стратегічних інтересів в Арктиці. Ситуація залишається динамічною, і подальші кроки залежатимуть від результатів найближчих переговорів.
