Головне: Адміністрація Трампа просуває рамкову угоду з Данією та НАТО щодо Гренландії, яка передбачає посилення військової присутності в Арктиці, оновлення оборонного пакту 1951 року та жорсткі обмеження для Росії й Китаю на видобуток стратегічно важливих рідкісних мінералів на острові, зберігаючи при цьому формальний суверенітет Данії.
UkrNews повідомляє, що за інформацією The New York Times, оприлюдненою 22 січня 2026 року, американська сторона активно обговорює з європейськими партнерами комплексний підхід до Арктики. Замість повного викупу Гренландії, що викликало гостру реакцію Данії та самої автономії, Вашингтон пропонує компромісні кроки для захисту регіону від впливу геополітичних суперників.
Серед ключових елементів майбутньої угоди:
- Створення нової місії НАТО під умовною назвою “Arctic Sentry” (Арктичний вартовий) – аналогічної до вже діючих у Балтійському регіоні та Східній Європі. Мета – стримування посиленої активності Росії в Арктиці.
- Розширення та модернізація угоди 1951 року між США та Данією про оборону Гренландії. Це дозволить зберегти та розширити американський військовий доступ, включно з потенційним створенням анклавів, на тлі побоювань, що незалежність острова може обмежити такий доступ.
- Введення обмежень для не-членів НАТО, зокрема Росії та Китаю, щодо отримання ліцензій на видобуток рідкісних і критичних мінералів, захованих під льодовиковим щитом Гренландії. Ці ресурси мають стратегічне значення для технологій, зеленої енергетики, електроніки та оборонної промисловості.
Ініціатива Трампа частково розрядила напругу в трансатлантичних відносинах після його попередніх заяв про необхідність контролю над островом. 21 січня після зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент США анонсував формування рамок угоди щодо Гренландії та Арктики загалом. Рютте запевнив, що питання передачі суверенітету не обговорювалося, а прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен висловила підтримку досягнутим домовленостям.
Водночас прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що будь-які рішення стосовно острова ухвалюють виключно Нуук та Копенгаген, а не структури НАТО. Експерти зазначають, що остаточна угода ще далека: Данія послідовно виступає проти будь-якої зміни суверенітету, а деталі пропозицій залишаються предметом інтенсивних консультацій.
Такий підхід відображає ширшу стратегію США щодо забезпечення контролю над ланцюгами постачання критичних матеріалів у умовах конкуренції з Китаєм, який домінує на світовому ринку рідкісноземельних елементів, та протидії російській військовій активності в Арктиці.
