Головне: промова в Мюнхені, реакція Будапешта, можливі наслідки
На Мюнхенській конференції з безпеки Володимир Зеленський різко висловився на адресу Віктора Орбана, пов’язавши безпеку Європи з українським опором. Репліка стала продовженням його критики на адресу Будапешта після виступу в Давосі. Тема знову підняла питання єдності ЄС і практичної підтримки України у 2026 році.
Детально: що сказано і чому зараз
Під час дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував підхід прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до питань оборони та підтримки України. Він наголосив, що саме Україна тримає на собі основний тягар захисту європейського простору.
“Пан Ішингер (голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер – ред.) сказав в інтерв’ю перед конференцією, що поки Україна захищає Європу, небезпека не така велика. Якщо ми говоримо відверто та трохи цинічно, то ситуація сьогодні плюс-мінус така. Але подивіться якою ціною”, – зазначив Зеленський.
Далі він підкреслив значення українського спротиву для безпеки східноєвропейських держав і різко згадав угорського прем’єра, вказавши на пріоритети, які той обирає у внутрішній політиці.
“За нашими людьми стоять незалежна Польща та вільні Балтійські держави. Може буде суверенна Молдова.І навіть один Віктор може думати, як відрощувати свій живіт, а не про те, щоб нарощувати свою армію, щоб зупиняти російські танки від повернення до вулиць Будапешту”, – сказав він.
Ця риторика перегукується з виступом Зеленського у Давосі 22 січня, де пролунала ще одна гучна фраза на адресу Орбана:
“Кожен Віктор, який живе на гроші Європи, і в той час намагається продавати європейські інтереси, заслуговує на потиличник”.
Контекст конфлікту — позиція Будапешта у справах України всередині ЄС і НАТО. Угорщина неодноразово блокувала або затримувала рішення щодо фінансової та військової підтримки Києва, а також кроки на шляху євроінтеграції. Після складних переговорів у 2024 році довгостроковий фінансовий інструмент для України був погоджений без зриву, однак напруження довкола санкційних пакетів та оборонних ініціатив зберігалося. У публічній риториці Будапешт акцентує на “негайному перемир’ї”, тоді як Київ наполягає на стійкій безпеці й озбро