Головне: Третій раунд переговорів Україна-Росія-США в Женеві
17-18 лютого 2026 року в Женеві стартує черговий раунд тристоронніх консультацій за посередництва США, де обговорюватимуть енергетичне перемир’я та територіальні питання.
Детально: Ключові теми, склади делегацій та причини змін у російській команді
Переговори між Україною, Росією та США 17-18 лютого 2026 року в Женеві стають першим таким раундом на європейській території після попередніх зустрічей в Абу-Дабі, Туреччині, Саудівській Аравії та ОАЕ. Це вже третій етап консультацій у 2026 році, спрямований на пошук шляхів припинення війни, хоча значних проривів поки не зафіксовано.
Українська делегація прибула до Швейцарії у сильному складі, що поєднує військову, розвідувальну та політичну експертизу. До команди увійшли:
- секретар РНБО Рустем Умєров;
- керівник Офісу президента та ГУР Кирило Буданов;
- заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький;
- заступник голови ОП Сергій Кислиця;
- начальник Генштабу генерал Андрій Гнатов;
- голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Київ акцентує увагу на енергетичному перемир’ї як одній з пріоритетних тем. Рустем Умєров зазначив, що ця позиція буде обов’язково винесена на обговорення, хоча деталі поки не розкривають публічно. Україна наполягає на припиненні атак на енергетичну інфраструктуру, враховуючи продовження російських ударів по об’єктах критичної інфраструктури.
Російська сторона оголосила ширший спектр питань порівняно з Абу-Дабі, зокрема територіальні питання. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що обговорюватимуть “ширший спектр”, з акцентом на статус окупованих територій. Москва понизила статус своєї делегації: замість начальника ГРУ Ігоря Костюкова (який очолював команду на попередньому раунді) групу тепер веде помічник президента Володимир Мединський. Ця зміна інтерпретується як спроба Кремля змістити фокус з військово-безпекових тем на політичні, історичні та ідеологічні аспекти, що може слугувати затягуванню процесу.
Територіальне питання залишається центральним і невирішеним. Росія продовжує наполягати на контролі над Донбасом та заморожуванні лінії фронту на сході й півдні (за деякими джерелами — “формула Анкориджа”). Президент Зеленський наголосив, що позиція Києва незмінна: будь-які компроміси потребують згоди всіх сторін, а остаточні рішення ухвалюватимуться українським народом — можливо, через вибори чи референдум.
Попередні раунди в Абу-Дабі дозволили досягти лише часткового прогресу — зокрема обміну військовополоненими (першого за п’ять місяців). Конструктивність російської сторони під керівництвом Костюкова виявилася вищою, ніж під час участі Мединського в стамбульських переговорах 2022 року, де акцент робили на визнанні окупованих територій та обмеженні ЗСУ.
Експерти фіксують елементи символізму: пост Буданова про “уроки української історії” сприйняли як іронічний натяк на “історика” Мединського. Очікування від женевського раунду залишаються стриманими — значного прориву не прогнозують через незмінність російських цілей та продовження тиску на фронті й енергетичному фронті. Водночас Україна демонструє готовність до конструктивного діалогу в межах визначених президентом рамок.
