Головне: Впевненість Путіна у перемозі над Україною
Володимир Путін переконаний у перевазі Росії на фронті та готовий вести бойові дії за повний контроль над Донецькою областю ще щонайменше два роки, вважаючи, що тривала війна та удари по інфраструктурі грають на користь Москви.
Детально: Оцінка ситуації від західної розвідки та військових
За інформацією The New York Times, яка посилається на дані західних розвідувальних служб та військових аналітиків, російський президент впевнений у поступовому просуванні своїх сил. Він вважає, що навіть 18–24 місяці інтенсивних боїв за Донбас не послаблять позиції Росії, а навпаки — зміцнять їх. Кожен день конфлікту, за його логікою, приносить стратегічні вигоди через виснаження українських ресурсів та постійні атаки на енергетичну систему й цивільні об’єкти.
Путін розраховує, що тривала війна змусить Україну та її союзників піти на поступки, оскільки витривалість російської сторони виявиться вищою. Удари дронами та ракетами по електростанціях, мережах і містах розглядаються як інструмент тиску, що накопичує перевагу з часом.
Російське військове керівництво підтримує цю картину через систематичні звіти про успіхи. Начальник Генштабу Валерій Герасимов регулярно заявляє про значні просування. Наприклад, він говорив про контроль над приблизно 30% забудови Костянтинівки та про входження підрозділів угруповання «Захід» до Лимана на Донеччині. Ці твердження поширюються через офіційні канали Міноборони РФ.
Українська сторона послідовно спростовує такі заяви. Сили оборони вказують, що реальна картина на фронті суттєво відрізняється: російські атаки залишаються локальними, без масштабних проривів, а щоденні зведення про «звільнення» населених пунктів не відповідають дійсності. Аналогічні зауваження щодо невідповідності звітів Герасимова реальності лунали раніше в матеріалах Reuters.
Загалом оцінки розвідки фіксують, що кремлівське керівництво спирається на оптимістичні прогнози, які ігнорують втрати та складнощі. Путін розглядає продовження війни як прийнятний сценарій, де час працює проти Києва через економічний та енергетичний тиск. Ця позиція впливає на відсутність реальних кроків до деескалації з російського боку станом на лютий 2026 року.
Конфлікт залишається у фазі виснаження, де Москва робить ставку на довгострокову стратегію, а не на швидку перемогу.
