Головне: Іноземні деталі «Герань-2» та обхід санкцій
Розслідування OCCRP засвідчило, що російські ударні БПЛА «Герань-2» (Shahed) майже повністю зібрані з імпортних компонентів попри багаторівневі санкції США та ЄС. Ідентифіковано сотні вузлів і мікроелектроніки західного та китайського виробництва, тоді як деталей російського походження — лише кілька десятків. Дані торгівлі вказують на сталий «сірий» імпорт через посередників, що зберіг бойовий потенціал дронів у 2024–2026 роках.
Детально: Маршрути постачань, виробники й наслідки
Огляд зібраних уламків і партій комплектуючих, на який посилається OCCRP, показує, що «Герань-2» критично залежить від іноземної мікроелектроніки та допоміжних систем. У конфігурації безпілотника фіксують:
- мікрочіпи керування та живлення;
- GNSS-приймачі, антени та комутацію;
- транзистори, діоди, драйвери;
- паливні насоси та інші елементи паливної системи.
За підрахунками журналістів, понад сотню компонентів випускають близько двох десятків європейських компаній, хоча прямий експорт більшості таких товарів до РФ заборонений. Водночас у матеріалах не виявлено підтверджень, що виробники з ЄС безпосередньо порушували режим — деталі, ймовірно, потрапляють через багаторівневі ланцюжки перепродажів.
За даними Import Genius, з січня 2024-го по березень 2025-го до РФ зайшло щонайменше 672 партії санкційних європейських компонентів; постачання вели 178 компаній, переважно з Китаю та Гонконгу. Ідентифіковано 19 імовірних виробників із восьми країн Європи; при цьому REMA Group і Diotec Semiconductor після звірки фото заявили, що продемонстровані деталі не їхнього виробництва, а в торговельних даних відсутні ознаки прямих відвантажень продукції AMS Osram Group, Robert Bosch, REMA Group, Pierburg та Complex Automotive Bearings.
u-blox у своїй заяві окреслила можливі канали потрапляння модулів до РФ, зокрема:
- закупівлі до введення суворіших обмежень і використання «старих» запасів;
- перепродаж надлишків через брокерів у юрисдикціях без санкційних зобов’язань;
- контрабанду та приховані реекспортні схеми;
- демонтаж компонентів із цивільної техніки з подальшою мілітаризацією.
Найчастіше фігурують ланцюги через Китай і Гонконг, а також транзитні хаби у Середній Азії та на Близькому Сході, де використовують підміну кінцевих споживачів, репакування і «багаторукi» поставки. Подібні висновки корелюють із незалежними аналізами уламків Shahed у 2023–2024 роках, у яких фіксували домінування західної електроніки в іранських/російських БПЛА.
Попри нові обмеження 2024–2025 років і посилення контролю за реекспортом, системна прогалина лишається: РФ зберігає доступ до критичної електроніки для «Гераней» через мережі посередників. Паралельно, 11 січня 2026 року ГУР повідомило про застосування «Герань-5» — версії, яку РФ відпрацьовує для повітряного пуску (зокрема із Су-25) з потенційним дооснащенням ракетами Р-73, що теоретично розширює радіус дії та варіанти застосування.
- Ключовий висновок: «Герань-2» тримається на імпорті, а ланцюги обходу санкцій у 2024–2026 роках залишаються працездатними.
- Критичні вузли — мікроелектроніка та паливні системи іноземного походження.
- Без жорсткого контролю реекспорту й посередників дрони РФ продовжують отримувати необхідні деталі.
