Головне: Ключове про обов’язкову паспортизацію SIM-карт в Україні
У Верховній Раді заявили, що запровадити обов’язкову ідентифікацію мобільних абонентів наразі практично нереально через високі витрати та ризик скорочення продажів. Попри безпекові аргументи, перехід потребує складних ІТ-рішень і років підготовки, тож реєстрацію SIM-карт за паспортами поки не запроваджують.
Детально: Причини, ризики та фінансові наслідки
Станом на 2026 рік норма про примусову паспортизацію SIM-карт в Україні не просувається до впровадження. Як пояснює народний депутат Олександр Федієнко, універсального механізму, який би миттєво знизив кіберзлочинність, шахрайство та інші зловживання, не існує. Ідентифікація абонентів здатна стримати частину правопорушень, утім її запуск упирається насамперед в економіку та складність інфраструктури.
Український ринок мобільного зв’язку переважно передплачений: більшість користувачів купують стартові пакети без контрактів. Модель «швидкої SIM без паперів», на якій працюють Київстар, Vodafone Україна та lifecell, забезпечує високу динаміку продажів і широку дистрибуцію. Обов’язкова реєстрація з паспортом зруйнує цю простоту: знадобляться перевірки особи, зберігання даних, навчання персоналу, модернізація точок продажу та побудова надійних ІТ-систем із захистом і логуванням доступів.
За оцінками операторів, лише електронна реєстрація потребує близько року, а повна ідентифікація — до двох років і значних капітальних інвестицій (CAPEX). Регуляторна статистика за перше півріччя 2025 року фіксувала близько 47,9 млн активних SIM-карт. Середній дохід на абонента (ARPU) тоді становив приблизно 135 грн на місяць, що давало понад 6,4 млрд грн виручки щомісяця, або близько 78 млрд грн на рік. Навіть 10% скорочення активних SIM означає орієнтовну втрату 7,8 млрд грн річної виручки для ринку — сума, яка перекриває мотивацію бізнесу інвестувати у швидку перебудову процесів.
Окремий бар’єр — політичний. Без чіткої волі ухвалити непопулярне рішення та збалансувати інтереси безпеки з витратами галузі рух буде повільним. Лобіювання з боку великих операторів та міжнародних асоціацій також ускладнює перехід на обов’язкову модель. Водночас у парламенті підтримують експертні ініціативи щодо посилення контролю обігу SIM-карт і визнають потребу в поступових кроках.
Реалістичний на сьогодні сценарій — стимулювати добровільну ідентифікацію, розвивати віддалене підтвердження особи для eSIM, підвищувати вимоги до корпоративних пакетів і блокувати масові анонімні активування з ознаками зловживань. Повна паспортизація можлива лише після створення зрілої ІТ-архітектури, узгодження стандартів захисту даних та економічних стимулів для ринку. До того часу очікувати швидкого запуску обов’язкової реєстрації не варто.
