Головне: Українці в Європі між поверненням і тривалою адаптацією
Мільйони громадян України вже четвертий рік живуть у ЄС між очікуванням безпечного повернення та необхідністю закріплюватися за кордоном. Реальні історії показують зсув намірів: дедалі більше людей облаштовуються там, де є робота, школа і стабільність. Водночас уряд і партнери в ЄС готують сценарії легального перебування та організованого повернення.
Детально: Історії, цифри та контекст 2026
Четвертий рік великої війни перетворив життя мільйонів українців на тривале очікування. Понад п’ять мільйонів людей знайшли прихисток у країнах ЄС — це найбільше переміщення в Європі з часів Другої світової. Значна частина мешкає в режимі невизначеності між домівкою в Україні та новими можливостями за кордоном, повідомляє Reuters. Київська журналістка Марина Бондаренко виїхала 24 лютого 2022 року з сином і матір’ю, думаючи, що це на кілька місяців. Чотири роки потому вона працює в польській україномовній редакції для громади понад 1,5 млн українців і згадує: Було так багато моментів, коли ми думали: “Ось і все, ми нарешті повертаємося”. Ми кілька разів ходили на пошту, пакували свої речі в коробки, абсолютно впевнені, що повертаємося назад. Вона прагне возз’єднатися з чоловіком Андрієм Дудком, оператором БпЛА на фронті, та визнає, що через атаки на Київ і перебої з енергопостачанням Я просто не можу привести туди свою дитину, під ракети.
За оцінками міжнародних організацій, приблизно три чверті переміщених — жінки та діти; чоловіки призовного віку здебільшого лишаються в Україні. У Польщі сформувалися потужні осередки у Варшаві й Кракові, де інколи відчувається напруженість із місцевими. Влада України сподівається, що після завершення війни повернуться до 70% тих, хто виїхав, однак опитування фіксують поступове зменшення частки охочих повертатися. На це впливають школа і коло спілкування дітей: 11‑річний син Бондаренко зізнається, що майже не пам’ятає друзів у Києві і не певен щодо переїзду назад. Паралельно змінюються траєкторії дорослих: харків’янка Ірина Кушнір, яка не планувала надовго залишатися у Туреччині, за чотири роки вийшла заміж і викладає в університеті, кажучи: Як і всі українці, я планувала повернутися додому, але життя склалося інакше. Її подруга Ольга Єрмоленко працює віддалено для українських клієнтів і щодня стежить за обстрілами рідного Харкова, де мешкає 73‑річна мати: Я відкриваю новини… і бачу, як ракета летить до мого будинку. У цей момент відчуття жахливе.
Масова міграція вплинула на демографію: заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун зазначає, що виїзд значної частини працездатних і дітей змінив вікову структуру, підвищивши частку пенсіонерів і тиск на економіку. У 2026 році в ЄС триває узгодження скоординованого завершення тимчасового захисту та перехідних механізмів для українців: або зміна правового статусу для тих, хто залишається, або підготовка безпечного повернення. Паралельно Київ і Брюссель погоджують дорожню карту перебування громадян України в державах-членах і організації повернення, щоб зменшити правову невизначеність і допомогти людям ухвалити виважене рішення.
