Головне: Іранські активи та їхнє блокування
У Ірані залишаються заморожені понад 100 млрд доларів, які розподілені між кількома країнами. Під час підготовки до другого раунду переговорів США та Тегерана питання розмороження цих коштів стоїть у центрі дипломатичних дискусій.
Детально: Причини, локації та перспективи
З 1979 р. іранські державні резерви регулярно підлягають замороженню внаслідок політичних конфліктів та санкційних режимів. Перший випадок стався, коли президент США Джиммі Картер наказав заморозити активи після захоплення американських заручників у Тегерані. З того часу санкції посилювалися, особливо після підписання ядерної угоди у 2015 р. і її розриву у 2018 р. під час адміністрації Дональда Трампа.
Сьогодні експерти оцінюють суму заморожених коштів у понад 100 млрд доларів, що втричі перевищує щорічний дохід Ірану від експорту нафти та газу. Основні вимоги Тегерана включають:
- Повернення мінімум 6 млрд доларів як знак «зміцнення довіри»;
- Розмороження 20 млрд доларів у обмін на збагачений уран, згідно заяви президента США Дональда Трампа;
- Повне відновлення доступу до активів до початку офіційних переговорів.
Географічний розподіл заморожених фондів включає банки у Швейцарії, Європейському Союзі, Катарі, Південній Кореї та США. Останнє блокування в Катарі було здійснене під час президентства Джо Байдена у відповідь на масовану атаку Ірану на Ізраїль.
“Це дуже значна сума, особливо для суспільства, яке десятиліттями страждає від санкцій, введених США”.
Для іранської економіки розмороження цих ресурсів розглядається як можливість подолати високу інфляцію і модернізувати інфраструктуру. За словами академічної директорки Кембриджського університету Роксан Фарманфармаян:
“Це означало б можливість репатріювати кошти, зароблені у твердій валюті від продажу нафти, наприклад, назад у власну економіку. Це також дало б їй контроль над коливаннями валютних курсів”.
Політолог Кріс Фезерстоун (Йоркський університет) зазначає, що будь‑яке рішення США щодо розмороження активів може стати потужним дипломатичним сигналом, проте нестабільність політичної волі в адміністрації Трампа ускладнює передбачення результату. За даними, зустріч делегацій запланована на вихідні, а термін дії поточного режиму припинення вогню завершиться 22 квітня, що створює додатковий часовий тиск.
