Економічна криза в Україні: основні ризики та рекомендації Вадима Денисенка

Головне: Стан економіки та пріоритети підтримки

Українська економіка стикається з серйозними викликами у сфері експорту, портової інфраструктури та виробництва. Вадим Денисенко закликає уряд переглянути переговорну позицію з ЄС і МВФ та знизити тарифний тиск на підприємства.

Детально: Аналіз проблем і пропозиції експерта

За словами журналіста‑бізнесмена Вадима Денисенка, поточна економічна ситуація в країні наближається до критичної межі через закриті морські порти та суттєве скорочення експортних постачань. Порівнюючи реакцію України з діями інших держав, він зазначає, що, наприклад, уряд Канади швидко знизив залізничні та портові збори у відповідь на американські тарифні обмеження, тоді як в Україні обговорення тривають без практичних кроків.

«Економіка України стрімко обвалюється. Водночас уряд продовжує жити так, ніби немає закритих портів і катастрофи з експортом. І при цьому ми заплющуємо очі на обʼєктивну реальність», — пише журналіст.

Ключові проблеми, зазначені у доповіді:

• Відсутність адекватної альтернативи морським портам, що призводить до скорочення експорту зерна, металургії та інших товарів на 30‑50 %.
• Надмірно високі тарифи «Укрзалізниці», які ускладнюють логістику та підвищують собівартість продукції.
• Системні руйнування виробничих об’єктів внаслідок ворожих ударів, що знижує потенціал промисловості.

Денисенко підкреслює необхідність негайного зниження тарифного навантаження:

«Я багато разів писав і говорив: у нас є два шляхи: або зберегти робочі місця в збиток бюджету, або ж по‑максимуму витиснути з бізнесу все зараз, задля того, щоб сьогодні отримати невеликий плюс до бюджету», — зазначив він.

Для стабілізації економіки експерт пропонує:

1. Переглянути умови переговорів з Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом, орієнтуючись на конкретні механізми підтримки експортерів.
2. Запровадити тимчасове зниження тарифів на залізничні та портові послуги.
3. Створити програми швидкої допомоги виробникам, включаючи пільгове кредитування та відшкодування збитків від бойових дій.

За словами економіста Сергія Фурси, прогнозований курс гривні у 2026–2027 роках (45,5–46 грн за долар) не передбачає різких коливань, а щорічна девальвація в 5‑10 % є нормальним процесом для країни, тому занепокоєння щодо позначки в 50 грн більше психологічне, ніж економічне.