Головне: Нестача добрив і продовольчий шок
Загострення конфлікту в Ірані і блокада Ормузької протоки можуть порушити постачання аміаку та сірки. Це підвищить ціни на добрива, знизить врожайність і спричинить інфляцію продуктів харчування у 2026 році.
Детально: Наслідки для аграрного сектору
Станом на 2026 рік світова продовольча безпека під загрозою через можливі перебої у постачанні ключових компонентів добрив – аміаку та сірки. Основними тригерними факторами стали:
- загострення військового конфлікту в Ірані, який обмежив експорт хімічної сировини;
- блокада Ормузької протоки – одного з головних морських шляхів для транспортування газу і нафти;
- різке підвищення цін на природний газ, що використовується у виробництві азотних добрив.
Експерти стверджують, що навіть короткочасні перешкоди у судноплавстві можуть призвести до різкого зростання вартості газу, а це, у свою чергу, підштовхне фермерські підприємства до скорочення виробництва добрив або тимчасового припинення роботи.
Фермери в Європі, Північній Африці та Північній Америці вже готуються до можливого дефіциту добрив перед новим посівним сезоном. Якщо поставки скоротяться або вартість підніметься на 30‑40 %, очікується зниження врожайності на 5‑10 % та підвищення цін на основні продукти.
Аналітики нагадують, що подібний сценарій вже спостерігався після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, коли перебої у поставках зерна викликали глобальну продовольчу інфляцію.
Financial Times: “The disruption of fertilizer supplies could trigger a new food crisis if not addressed promptly.”
Крім того, підвищення цін на нафту, спричинене блокадою Ормузької протоки, вже призвело до збільшення витрат на логістику. Це відбилось на вартості транспортування продуктів, особливо фруктів і овочів, які є найбільш чутливими до змін у вартості пального.
У довгостроковій перспективі експерти радять урядам і міжнародним організаціям розширювати альтернативні джерела азотних добрив, інвестувати у технології зниженої залежності від газу та розвивати стратегічні запаси хімічних матеріалів. Такі кроки допоможуть зменшити ризик нових продовольчих шоків у майбутньому.
