Крах компаній, дефолти, збитки та посилення держконтролю
Санкційний тиск і висока ставка ЦБ РФ запустили хвилю неплатоспроможностей у російському нафтогазі. За даними СЗРУ, ВТБ ініціював банкрутство First Oil, а в січні 2026 року зафіксовано 51 дефолт за борговими паперами. Частка проблемних корпоративних кредитів, за оцінкою ЦБ РФ, сягає 11–15% з урахуванням реструктуризацій.
Причини, масштаби та наслідки кризи
Російська нафтогазова галузь входить у фазу структурної кризи: під тиском санкцій та дорогих грошей збільшується кількість банкрутств, а активи переходять під посилений контроль держави. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України, держбанк ВТБ розпочав процедуру неплатоспроможності щодо групи First Oil через борг у 78,3 млн доларів. Компанія видобувала до 500 тис. тонн нафти на рік, її активи можуть опинитися в орбіті Кремля. Це не поодинокий кейс: раніше банкрутства спіткали «Янгпур», «Горний» та Астраханську нафтову компанію.
Фінансові показники сектора деградують: за 11 місяців минулого року близько половини нафтогазових підприємств були збитковими, сукупний мінус сягнув 575 млрд рублів, а прибуток тих, хто ще тримається, скоротився приблизно удвічі. Висока ключова ставка ЦБ РФ унеможливлює дешеве рефінансування: вже кожен п’ятий галузевий кредит пройшов реструктуризацію. На ринку боргу погіршення різке: у січні 2026 року зафіксовано 51 дефолт — удвічі більше, ніж роком раніше. За даними ЦБ РФ, частка проблемних корпоративних позик становить близько 11%, а з урахуванням реструктуризацій — майже 15% портфеля.
Ділові очікування також негативні: голова найбільшого бізнес-об’єднання РФ Олександр Шохін констатує відсутність віри підприємців у швидке поліпшення, бізнес готується до посиленого податкового навантаження щонайменше на п’ятирічному горизонті. Зовнішній фон лишається жорстким: президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій проти Росії ще на рік; у Кремлі заявили, що це не сприяє нормалізації відносин. Водночас західні медіа пишуть, що оточення Володимира Путіна намагається схилити Вашингтон до пом’якшення обмежень, використовуючи економічний тиск як аргумент на переговорах.
Сукупність цих факторів свідчить: без доступу до дешевих ресурсів, ринків збуту та критичних технологій російський
