Швейцарський суд остаточно виграв справу Нафтогазу в арбітражі
Швейцарський Верховний суд залишив без змін арбітражне рішення 2025 р., яким «Газпром» має сплатити Нафтогазу понад 1,4 млрд доларів. Компанія вже працює над примусовим стягненням суми та продовжує інші юридичні процеси проти Росії.
Подробиці рішення і подальші кроки
У червні 2025 р. Міжнародний арбітражний суд у Швейцарії визнав, що російська «Газпром» порушила умови договору про транзит газу через Україну і зобов’язана сплатити Нафтогазу суму у 1,37 млрд доларів, включаючи відсотки та судові витрати.
«Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив скаргу “Газпрому” та залишив в силі рішення арбітражу від червня 2025 року, за яким росіяни зобовʼязані сплатити “Нафтогазу” понад 1,4 млрд доларів заборгованості за послуги з організації транспортування газу, плюс відсотки, а також судові витрати», – написав голова правління НАК “Нафтогазу”.
Голова правління Сергій Корецький зазначив, що Нафтогаз уже розпочав процедуру примусового виконання рішення, подаючи відповідні клопотання до судів у кількох юрисдикціях. Паралельно компанія підтримує інші справи проти російської держави, спрямовані на компенсацію збитків, завданих під час війни.У 2019 р. між Україною та «Газпромом» була підписана п’ятирічна угода, за якою Росія зобов’язалась сплачувати фіксовану плату за транзит незалежно від фактичного об’єму газу. Після повномасштабного вторгнення у 2022 р. «Газпром» перестав виконувати цю вимогу, порушивши принцип «take‑or‑pay». У травні 2022 р. виплати були повністю зупинені, що стало підставою для подання позову.
У вересні 2022 р. Нафтогаз звернувся до Міжнародного арбітражного суду при МТПП у Парижі, вимагавши відшкодування за недоплачені транзитні послуги. Хоча арбітраж у Парижі розглядав частину спору, остаточне рішення було отримано в Швейцарії, де суд визнав усі вимоги Нафтогазу обґрунтованими.
Наразі Нафтогаз планує використати міжнародні механізми примусового виконання, включаючи арешт активів «Газпрому» за кордоном. Компанія також працює над укріпленням правової бази, щоб запобігти подальшим порушенням контрактних зобов’язань з боку російської сторони.
