Головне: Народні депутати та бізнес пропонують відмовитися від чергового підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”, замінивши його на структурні реформи, повну бюджетну компенсацію збитків від пасажирських перевезень та перехід до сучасної комерційної моделі компанії.
“Укрзалізниця” стоїть перед вибором: чергове підвищення тарифів чи глибинні зміни. Народні депутати наголошують — довгострокове рішення лежить у реформі бізнес-моделі, а не в тарифному тиску на вантажовідправників.
Фінансовий дефіцит компанії на 2026 рік оцінюється в 38 млрд грн. Раніше комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендував передбачити у державному бюджеті понад 26 млрд грн прямої підтримки для покриття збитків від пасажирських, гуманітарних та евакуаційних перевезень. У фінальній версії бюджету ці кошти не з’явилися, що посилило дискусію.
Голова підкомітету з промислової політики Муса Магомедов акцентує на необхідності стабільного механізму:
“Йдеться про повне фінансування таких збитків, внесення змін до бюджету на наступний рік і закладання відповідних витрат у бюджетах майбутніх років”.
Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста додає, що будь-яка можлива індексація тарифів має бути чітко прогнозованою та зрозумілою для бізнесу. Водночас держава повинна паралельно нарощувати пряму бюджетну допомогу “Укрзалізниці”.
Бізнес-асоціації та промисловці застерігають: різке зростання вантажних тарифів призведе до відпливу клієнтів та ще більших збитків.
“Підвищення тарифів — це дорога в нікуди: клієнти підуть, вантажопотік зменшиться, а збитки лише зростатимуть”, — зазначають у галузевих об’єднаннях.
Перша заступниця голови комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко підкреслює стратегічний напрямок:
“Залізниця повинна перейти від радянської моделі до повноцінної комерційної логіки — боротися за клієнта сервісом, ефективністю та прозорістю”.
Серед ключових кроків реформи, які озвучуються в парламенті та експертному середовищі:
- Розширення клієнтської бази в аграрному, хімічному та контейнерному сегментах;
- Оптимізація пасажирських перевезень та позбуття непрофільних активів;
- Активне впровадження вже затвердженої стратегії розвитку компанії;
- Оновлення тарифного збірника, який не переглядався з 2009 року (позиція Мінекономіки);
- Перехід до сервісної орієнтації та підвищення прозорості процесів.
Експерти підраховують, що відсутність реальних реформ “Укрзалізниці” з 2012 року вже коштувала українській економіці понад 200 млрд грн — саме стільки бізнес переплатив через завищені монопольні тарифи. Підвищення тарифів без реформ лише прискорить відтік вантажів до альтернативних видів транспорту або до конкурентів за кордоном.
Тому замість короткострокового “латання дір” через індексацію тарифів парламентарі та галузь сходяться на думці: лише комплексна трансформація дозволить “Укрзалізниці” вийти на стійке зростання доходів і зменшення залежності від держави.
