Головне: Викриття пропаганди в п’єсі Donbas
У 2026 році в Лондоні триває показ п’єси “Donbas” Ольги Браги, яку представляють як українську драматургиню. Тред на X розкриває елементи російської пропаганди в творі та сумнівне походження авторки. Доповнено відгуками з преси та інтерв’ю в подкасті The Telegraph.
Детально: Аналіз сюжету та біографії
У Лондоні на сцені Theatre503 йде п’єса “Donbas”, написана Ольгою Брагою, яка з 2022 року позиціонує себе як українську драматургиню. Раніше відома як Olga Nikora, вона народилася в Transnistria, виїхала до Нової Зеландії в підлітковому віці через “civil war”, а з 2006 року мешкає у Великобританії. Перша згадка про неї як про українську авторку датується 15 березня 2022 року, коли її стара п’єса “Return to Sender” потрапила до категорії творів, нібито написаних під бомбами.
П’єса відбувається в містечку на лінії фронту в Донбасі, де етнічні українці та росіяни, які колись грали разом, тепер стріляють один в одного. Критики відзначають, що твір зображує конфлікт як внутрішній, а не як російську агресію.
Ключові наративи в п’єсі та відгуках:
- Локальний конфлікт, а не агресія: The Arts Desk описує: «a country suddenly in conflict with itself».
- Один народ без окремої ідентичності: Батько каже сину: “He has a 🇷🇺 grandmother. Just what is his nation? We are all mongrels.” TheatreVibe зазначає: «Глядач розуміє, що люди не є чітко 🇷🇺 або 🇺🇦 — всі були частиною СРСР».
- Колаборація як раціональний вибір: Батько бере російський паспорт для інсуліну. Рецензент хвалить показ «submission to compromising environments for purposes of survival».
- Опір як безглуздий: Бажання Сашка воювати називають “quixotic ideas”, “the young hothead” чи “the idealist son” проти “survival logic: keep your head down”.
- Обидві сторони однакові: “There are no heroes and no villains.” Авторку хвалять за уникнення «the easy route of simply lionising heroic little Ukraine».
- Російські солдати як жертви: Солдат Дмитро — «exhausted with conflict, no longer sure what is justified.» Авторка виявляє “compassion” до вбивці матері дівчинки.
- Козацька ідентичність: Культура виражена через козацькі легенди та пісні, фінал — спільна пісня. Українська ідентичність відсутня.
П’єсу продовжили на місяць через попит. 16 лютого 2026 року Ольга Брага дала інтерв’ю в подкасті “Ukraine: The Latest” від The Telegraph, де її представили як українську драматургиню. Того ж дня на X з’явилися критичні коментарі, де п’єсу називають російською пропагандою, а авторку — неукраїнкою.
Рецензія в The Arts Desk хвалить акторів, але зазначає перекіс у бік політики, де персонажі звучать як гасла. Твір гуманізує окупантів, подає опір як ірраціональний та ігнорує російські злочини.
