Джим Керрі — легендарний канадсько-американський актор, комік, художник і письменник, відомий енергійними слепстик-виступами, пластичністю обличчя та ролями в хітах на кшталт “Маска”, “Ейс Вентура” і “Вічне сяйво чистого розуму”, який у 2026 році отримує почесну нагороду César, підтверджує роман з Minzi та веде переговори про live-action “The Jetsons”. Після років боротьби з депресією, відходу від Голлівуду та фокусу на мистецтві, 64-річний Керрі дивує фанатів омолодженим виглядом, чутками про пластику та потенційним поверненням у велике кіно, залишаючись іконою гумору, духовності та соціальної критики.
Зміст
Коротка біографія
Джеймс Юджин Керрі (James Eugene Carrey) народився 17 січня 1962 року в Ньюмаркеті, провінція Онтаріо, Канада. Він є наймолодшим з чотирьох дітей у родині Персі Джозефа Керрі, бухгалтера та саксофоніста-аматора французько-канадського походження (прізвище спочатку було Carré), та Кетлін (уроджена Орм), домогосподарки з ірландсько-шотландським корінням. Родина була католицькою, і Джим зростав у відносно стабільному середовищі, але в підлітковому віці вони зіткнулися з серйозними фінансовими труднощами. Батько втратив роботу в бухгалтерській фірмі у віці 51 року, що призвело до того, що сім’я деякий час жила в фургоні Volkswagen на парковках, а пізніше — в наметі в парку Чарльза Дейлі на березі озера Онтаріо в Лінкольні, Онтаріо. Ці труднощі сильно вплинули на Керрі, формуючи його характер і гумор, який часто базується на абсурді та самознищенні.
У дитинстві Джим виявив талант до імпровізацій і пародій: у 8 років він робив гримаси перед дзеркалом, а в 10 років написав листа Керол Бернетт, пропонуючи свої послуги як імітатора для її шоу, на що отримав стандартну відповідь, яка все одно його надихнула. Він був фанатом “Монті Пайтон” і особливо вражений скетчем про “найсмішніший жарт у світі”, де персонаж сміється до смерті. Родина переїхала до Скарборо, де Джим відвідував католицьку початкову школу Blessed Trinity в Норт-Йорку, а потім — середню школу Aldershot High School у Берлінгтоні на вісім років. Після втрати роботи батька, сім’я працювала на шинному заводі Titan Wheels у Скарборо: Джим і його брат Джон працювали прибиральниками та охоронцями по 8 годин після школи, що призвело до хронічної втоми та гніву в підлітка. У 16 років Керрі кинув школу, щоб повністю присвятити себе допомозі родині, працюючи на різних низькооплачуваних роботах, включаючи прибиральника на заводі.
У 1979 році, у 17 років, Джим переїхав до Лос-Анджелеса, де почав виступати в комедійних клубах, таких як The Comedy Store. Він швидко став відомим завдяки своїм унікальним імпровізаціям і фізичному гумору. У 2004 році Керрі отримав громадянство США, зберігаючи канадське, і пишається своїм корінням — у 1998 році отримав зірку на Алеї слави Канади в Торонто. Зараз, у 2026 році, він живе в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі, володіє маєтком у Брентвуді з 1994 року, і продовжує творчу діяльність, поєднуючи акторство з малюванням, письмом і духовними пошуками.
Особисте життя
Керрі відкрито говорив про свою боротьбу з великою депресією, яку лікував антидепресантами, такими як Prozac, але з часом відмовився від ліків, алкоголю, кави та наркотиків, звернувшись до духовності, трансцендентальної медитації та філософії, натхненної буддизмом, християнством і Екхартом Толле. Він практикує закон притягання, візуалізуючи успіх — наприклад, виписав собі чек на 10 мільйонів доларів за “акторські послуги” у 1990-х, який “збувся” з гонораром за “Тупий і ще тупіший”. У 2017 році він виступив з промовою про Ісуса перед колишніми ув’язненими, підкреслюючи благодать і прощення.
Його романтичне життя було бурхливим: у 1983 році зустрічався з Ліндою Ронстадт; одружився з Меліссою Вомер (1987–1995), від якої має доньку Джейн Ерін (1987), яка стала співачкою і матір’ю онука Джексона (2010); одружився з Лорен Холлі (1996–1997); був заручений з Рене Зеллвегер (1999–2000); зустрічався з Дженуарі Джонс (2002), Дженні Маккарті (2005–2010), Анчал Джозеф (2011), Кетріоною Вайт (2012–2015, яка покінчила життя самогубством у 2015, що призвело до позовів про неправомірну смерть, відхилених у 2018); Джинджер Гонзага (2019, розійшлися менш ніж за рік). У 2026 році на церемонії César Керрі підтвердив стосунки з Minzi (або Min Ah), актрисою та художницею з Лос-Анджелеса, з якою бачилися з 2022 року, називаючи її “сublime companion” у промові.
Керрі — активіст: критикував Дональда Трампа через політичні карикатури (2017–2021, припинив після відходу Трампа); підтримував соціалізм і Демократичну партію; був антивакцинатором, агітуючи за видалення “токсичних речовин” з вакцин (2009 з Маккарті), називаючи губернатора Каліфорнії “корпоративним фашистом” за закон про вакцинацію (2015). У 2022 році потрапив під санкції Росії. Він також художник: малює з 2011, випустив документальний фільм “I Needed Color” (2017), виставляв роботи в галереях.
Освіта
Джим Керрі не має формальної вищої освіти — він кинув середню школу Agincourt Collegiate Institute в Скарборо у 16 років, щоб допомагати родині фінансово після втрати роботи батька. Замість традиційного навчання, його “університетом” стали комедійні клуби Торонто та Лос-Анджелеса, де він відвідував імпровізаційні курси та самотужки розвивав навички. Він читав книги з саморозвитку, вивчав філософію та духовність, натхненний Екхартом Толле та Опрою Вінфрі. У 2014 році виголосив мотиваційну промову на випуску Maharishi University of Management, де отримав почесний ступінь доктора образотворчих мистецтв за внесок у культуру. Його освіта — це самонавчання через досвід: стендап, телешоу як “In Living Color” (1990–1994), де він відточував міміку, і голлівудські зйомки, які навчили його акторської майстерності.
Початок життя та перші кроки в кар’єрі
Дитинство Джима в Канаді було сповнене творчості: він влаштовував домашні шоу для родини, імітуючи знаменитостей. У 15 років дебютував на сцені Yuk Yuk’s в Торонто в супроводі батька, але перший виступ у поліестровому костюмі, вибраному матір’ю, провалився через традиційні імпресії. До 1979 року він удосконалив акт, заробляючи на платних виступах, таких як 20-хвилинний сет у клубі Hay Loft за 20 канадських доларів. Аудишн на “Saturday Night Live” (1980–81) провалився, але в 1981 році знявся в телефільмі “Introducing… Janet” на CBC і виступив на “An Evening at the Improv”.
У 1983 році переїхав до Голлівуду, виступаючи в The Comedy Store, де відкрив для Родні Дейнджерфілда. Дебютував у фільмі “Finders Keepers” (1984) як Лейн Бідлекофф, знявся в ситкомі “The Duck Factory” (1984) як новачок-карикатурист, але шоу скасували. Зіграв у “Once Bitten” (1985) як Марк Кендалл і “Peggy Sue Got Married” (1986) Френсіса Форда Копполи. Аудишни на “SNL” (1985–86, 1986–87) знову провалилися, але він розвивав персонажів. У 1990–1994 роках став зіркою “In Living Color”, створивши іконічних персонажів як Fire Marshall Bill. Прорив у 1994: “Ace Ventura: Pet Detective” (заробив 72 млн в США), “The Mask” (351 млн світом), “Dumb and Dumber” (270 млн), зробивши його одним з найоплачуваніших акторів — першим з 20 млн за фільм у “The Cable Guy” (1996).
Чим відомий Джим Керрі та останні новини про нього у 2026 році
Джим Керрі відомий як король слепстик-комедії 1990-х, з ролями, що стали культовими: Ейс Вентура в “Ace Ventura: Pet Detective” (1994) і сиквелі (1995), Стенлі Іпкісс у “The Mask” (1994), Ллойд Крістмас у “Dumb and Dumber” (1994) та “Dumb and Dumber To” (2014), Ріддлер у “Batman Forever” (1995), Флетчер Рід у “Liar Liar” (1997), Трумен Бербанк у “The Truman Show” (1998, Золотий Глобус), Енді Кауфман у “Man on the Moon” (1999, другий Золотий Глобус), Грінч у “How the Grinch Stole Christmas” (2000), Брюс Нолан у “Bruce Almighty” (2003), Джоел Баріш у “Eternal Sunshine of the Spotless Mind” (2004, номінація на Золотий Глобус і BAFTA), Граф Олаф у “Lemony Snicket’s A Series of Unfortunate Events” (2004). Він також озвучував Хортона в “Horton Hears a Who!” (2008), Скруджа в “A Christmas Carol” (2009), і грав Доктора Роботніка в серії “Sonic the Hedgehog” (2020, 2022, 2024). За кар’єру отримав два Золотих Глобуса, номінації на BAFTA, SAG, сім номінацій на Золотий Глобус (остання за “Kidding” 2018–2020), індукцію в Канадську Алею слави (2004), MTV Generation Award (2006).
Крім акторства, Керрі — письменник: дитяча книга “How Roland Rolls” (2013), напівавтобіографічний роман “Memoirs and Misinformation” (2020); продюсер (“I’m Dying Up Here” 2017–2018); художник з виставками; оповідач альбому The Weeknd “Dawn FM” (2022). У 2022 році оголосив про можливе завершення кар’єри, сказавши “Я достатньо зробив”, але повернувся в “Sonic the Hedgehog 3” (2024, граючи Роботніка та дідуся Джеральда, сценарій доставили в золотому чорнилі).
У 2026 році Керрі переживає ренесанс: 26 лютого в Парижі отримав почесну нагороду César за внесок у кіно, виголосивши промову французькою (згадуючи французьке коріння і жартуючи про втому язика). З’явився з довгим чорним волоссям, що спричинило чутки про пластику (ботокс, підтяжка повік), з фанатами, які кажуть, що він виглядає на 34 роки, і теоріями про “клонування”. Підтвердив роман з Minzi, актрисою з Лос-Анджелеса, привівши її, доньку Джейн та онука Джексона. Веде переговори про роль Джорджа Джетсона в live-action “The Jetsons” від Коліна Треворроу. Фанати обговорюють його “непізнаваний” вигляд і харизму; чутки про “Sonic 4” (2027). У 64 роки Керрі залишається непередбачуваним, фокусуючись на мистецтві та духовності.
Повна фільмографія
Фільми (як актор)
- 1983: The Sex and Violence Family Hour (різні ролі)
- 1984: Finders Keepers (Лейн Бідлекофф)
- 1985: Once Bitten (Марк Кендалл)
- 1986: Peggy Sue Got Married (Волтер Гетц)
- 1988: The Dead Pool (Джонні Сквейрз)
- 1989: Earth Girls Are Easy (Віплок)
- 1989: Pink Cadillac (Комедіант)
- 1991: High Strung (Смерть)
- 1994: Ace Ventura: Pet Detective (Ейс Вентура)
- 1994: The Mask (Стенлі Іпкісс / Маска)
- 1994: Dumb and Dumber (Ллойд Крістмас)
- 1995: Batman Forever (Едвард Нігма / Ріддлер)
- 1995: Ace Ventura: When Nature Calls (Ейс Вентура)
- 1996: The Cable Guy (Чіп Дуглас)
- 1997: Liar Liar (Флетчер Рід)
- 1998: The Truman Show (Трумен Бербанк)
- 1999: Man on the Moon (Енді Кауфман)
- 2000: Me, Myself & Irene (Чарлі / Хенк)
- 2000: How the Grinch Stole Christmas (Грінч)
- 2001: The Majestic (Пітер Епплтон)
- 2003: Bruce Almighty (Брюс Нолан)
- 2004: Eternal Sunshine of the Spotless Mind (Джоел Баріш)
- 2004: Lemony Snicket’s A Series of Unfortunate Events (Граф Олаф)
- 2005: Fun with Dick and Jane (Дік Харпер)
- 2007: The Number 23 (Волтер Сперроу)
- 2008: Horton Hears a Who! (Хортон, голос)
- 2008: Yes Man (Карл Аллен)
- 2009: I Love You Phillip Morris (Стівен Расселл)
- 2009: A Christmas Carol (Ебенезер Скрудж / Привиди, голос)
- 2011: Mr. Popper’s Penguins (Том Поппер)
- 2013: The Incredible Burt Wonderstone (Стів Грей)
- 2013: Kick-Ass 2 (Полковник Зірки та Смуги)
- 2014: Dumb and Dumber To (Ллойд Крістмас)
- 2016: The Bad Batch (Пустельник)
- 2016: Dark Crimes (Тадек)
- 2020: Sonic the Hedgehog (Доктор Іво Роботнік)
- 2022: Sonic the Hedgehog 2 (Доктор Іво Роботнік)
- 2024: Sonic the Hedgehog 3 (Доктор Іво Роботнік / Джеральд Роботнік)
Телесеріали та шоу (як актор)
- 1984: The Duck Factory (Скіп Тарковскі)
- 1990–1994: In Living Color (різні ролі, включаючи Fire Marshall Bill)
- 1991: Jim Carrey: Unnatural Act (спеціал)
- 1996, 2011, 2014: Saturday Night Live (гостьовий ведучий)
- 2018–2020: Kidding (Джефф Піклз)
- 2020: Saturday Night Live (Джо Байден, 6 епізодів)
Інші проекти (голос, продюсер, письменник)
- 1992: Comic Relief V (письменник)
- 1995: Cuban Pete (сингл, чарт ARIA)
- 2003: Pecan Pie (письменник, короткометражка)
- 2013: Cold Dead Hand (музичний кліп)
- 2017: I’m Dying Up Here (продюсер, творець)
- 2022: The Weeknd: Out of Time (лікар, кліп)
- 2022: The Weeknd x the Dawn FM Experience (голос DJ)
- 2022: Super Bowl LVI (The Cable Guy, спеціал)
- Майбутні: Sonic the Hedgehog 4 (2027, пре-продакшн, Доктор Роботнік); можливий The Jetsons (2026+, переговори)
