Григорій Бакланов — один із найяскравіших акторів нового покоління українського кіно та театру, який уміє бути і комічним «своїм хлопцем», і глибоким драматичним героєм. Народився в Одесі, став зіркою після ролі Лавріна Кайдаша в серіалі «Спіймати Кайдаша» (2020), що досі збирає мільйони переглядів і мемів. У 2025 році отримав звання Заслуженого артиста України. Його гра — це суміш щирості, харизми та одеського шарму, що робить кожного персонажа живим і впізнаваним. Від легких комедій до воєнної драми — Бакланов стабільно тримається в топі глядацьких симпатій.
Коротка біографія
Григорій Ігорович Бакланов народився 31 серпня 1994 року в Одесі — місті, яке саме по собі як один великий театр. З дитинства був оточений мистецтвом: мама працювала в Одеському театрі музичної комедії ім. Водяного, тож сцена для нього — це не щось чуже, а рідна атмосфера. Уже в 10 років зіграв першу роль у виставі «Дванадцять стільців». Закінчив дитячу театральну школу в Одесі, а потім переїхав до Києва, де остаточно вибрав акторство як професію. У 2026 році йому 31 рік — саме той вік, коли талант уже розкрився, а попереду ще купа потужних ролей.
Освіта
Вища освіта — Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (2016). Закінчив курс легендарного Юрія Висоцького — майстра, який виховав не одне покоління зірок. Курс Висоцького відомий своєю жорсткістю та глибиною: актори виходять звідти з міцним хребтом і вмінням працювати на межі. Саме тут Григорій відточив техніку, яка потім допомогла йому легко переходити від комедії до драми.
Початок життя та перші кроки в кар’єрі
Дитинство та юність пройшли в Одесі — з її гумором, морем і свободою. У підлітковому віці брав участь у Революції Гідності, що додало йому громадянської чіткості. Після університету з 2016 року — актор Нового театру на Печерську в Києві. Перші ролі були епізодичними: «Дворняжка Ляля», «Особиста справа», «Сни». Але вже тоді помічали його природність і легкість в кадрі.
Прорив стався в 2020-му з «Спіймати Кайдаша» — серіалом, який перевернув уявлення про сучасну українську комедію. Лаврін Кайдаш — це не просто «молодший син», а архетип українського хлопця: щирий, трохи простакуватий, але з великим серцем. Роль принесла йому народну любов, номінації та статус «того самого актора з Кайдашів». Після цього пішли запрошення в «Пекельну Хоругву», «Морську поліцію. Чорноморськ», «Кохання та полум’я», «Белла Віта» та інші проєкти.
Фільмографія (вибране)
- Спіймати Кайдаша (2020) — Лаврін Кайдаш (головна роль, прорив)
- Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке (2018) — Семен
- Шляхетні волоцюги (2018) — Синіцин
- Зникла наречена (2019) — Назар
- Сага (2020) — Олександр
- Морська поліція. Чорноморськ (2022–2023) — регулярна роль
- Кохання та полум’я (2025) — Святослав Мороз
- Белла Віта (2026) — одна з ключових ролей
Театр: активно грає в Новому театрі на Печерську, де критики відзначають його в складних моно- та дуетних виставах.
Паралелі зі світовими зірками провести легко: легкість і харизма нагадують молодого Райана Гослінга у комедійних ролях, а глибина — Адама Драйвера у драматичних. В українському контексті — це суміш шарму Олексія Горбунова з молодіжною енергією Олексія Тритенка. Бакланов — це той актор, якого хочеться дивитися і в легкому серіалі ввечері, і в серйозній виставі. Він уже довів, що може бути обличчям цілого покоління українського кіно. А попереду — ще багато цікавого. Слідкуйте за оновленнями, бо цей хлопець точно не зупиниться.
