Масляна 2026 в Україні за новим стилем календаря триватиме з 16 по 22 лютого — це останній тиждень перед Великим постом, пов’язаний з датою православної Пасхи 12 квітня. Свято поєднує язичницькі звичаї прощання із зимою та християнську підготовку до посту, а головні символи — молочні продукти, вареники та обряди примирення.
Коли масляна в цьому році? Коли привітати з масляною? В 2026 році в Україні за новим стилем календаря масляна триватиме з 16 по 22 лютого. Масляний тиждень — одне з найяскравіших і найсмачніших свят слов’янських народів, яке щороку припадає на період безпосередньо перед Великим постом.
У 2026 році в Україні, де Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, Масляна стартує 16 лютого (понеділок) і завершиться 22 лютого (неділя). Саме в цей період віряни востаннє перед 40-денним постом дозволяють собі скоромну їжу, переважно молочну, та активно проводять час у веселощах.
Дата свята завжди залежить від Великодня. У 2026 році православна Пасха припадає на 12 квітня, тому відлік ведеться назад: Масляна — це тиждень за 8 тижнів до Воскресіння Христового. Після 22 лютого починається чистий понеділок і Великий піст, що триває до 11 квітня. Така прив’язка робить свято рухомим: щороку дати зсуваються залежно від місячного циклу, за яким розраховують Пасху.
Історично Масляна (вона ж Масниця, Колодій, Сиропустна чи Бабський тиждень) виникла ще в дохристиянські часи. Слов’яни присвячували її прощанню з зимою, зустрічали весну та сонце. Круглі млинці чи налисники символізували сонячний диск, а рясні гуляння мали забезпечити родючість і добрий врожай. Після хрещення Русі церква інтегрувала свято в календар, додавши елементи покаяння та прощення, але багато язичницьких традицій збереглися й досі.
В Україні Масляна має виразний жіночий характер. Протягом тижня чоловіки мали беззаперечно підкорятися жінкам, брати участь у всіх розіграшах і жартах. Особливо «доставалося» холостякам: дівчата прив’язували до їхньої ноги дерев’яну колодку (звідси назва Колодій) і змушували носити її, доки парубок не обере наречену або не пригостить усіх «могоричем». Такий звичай спонукав молодь одружуватися саме взимку — після Масляної весіль уже не грали через піст.
Кожен день тижня мав власні обряди, особливо пов’язані з колодкою:
- Понеділок — «народження» колодки;
- Вівторок–Середа — «хрещення»;
- Четвер — «смерть»;
- П’ятниця — «поховання»;
- Субота — «оплакування»;
- Неділя — Прощена неділя, кульмінація гулянь, спалення опудала зими та масові гуляння.
Важливий елемент — примирення та прощення. У цей період родичі обов’язково зустрічалися, забували образи, просили вибачення. Чоловіки пригощали тещу млинцями чи варениками, а невістки — свекруху.
Щодо страв: попри поширений стереотип, в Україні головною стравою Масляної традиційно були вареники з сиром і сметаною, а не млинці (останні стали популярними за радянських часів). Також готували:
- налисники з різними начинками;
- сирні запіканки;
- пиріжки;
- холодець;
- капусняк;
- тушковану капусту;
- рибний борщ.
Молочні продукти (масло, сир, сметана) символізували достаток і родючість. Саме тому тиждень ще називають Сиропустним — востаннє перед постом їдять сир.
Сьогодні Масляну святкують не лише в Україні, а й серед слов’янських народів: росіян, білорусів, болгар, поляків, чехів тощо. У багатьох регіонах зберігаються катання на санях, спалення опудал, кулачні бої та хороводи. В Україні ж акцент робиться на сімейних традиціях, примирення та смачних молочних стравах.
Тож уже зараз можна планувати: 16–22 лютого 2026 — час готувати вареники, згадувати давні звичаї та прощати старі образи перед весняним пробудженням.
