Головне: Більшість держав Європейського Союзу відхилили запрошення президента США Дональда Трампа долучитися до новоствореної Ради миру з питань післявоєнного управління Сектором Гази. Головні причини відмови — побоювання послаблення ролі ООН у вирішенні глобальних конфліктів та критика включення до структури російського лідера Володимира Путіна. Ініціативу підтримали лише окремі країни, тоді як Норвегія офіційно відмовилася, посилаючись на невідповідність принципам ООН.
Про це повідомляє видання UkrNews, посилаючись на дані Financial Times та інші джерела. Ідею створення Ради миру Дональд Трамп анонсував 16 січня, позиціонуючи її як майданчик для нагляду за відновленням та управлінням Газою після конфлікту. До виконавчого комітету увійшли держсекретар Марко Рубіо, спецпредставник Стів Віткофф, зять президента Джаред Кушнер та екс-прем’єр Великої Британії Тоні Блер.
Запрошення надіслали лідерам 49 країн, а також Європейській комісії. Однак реакція Європи виявилася переважно негативною. Співрозмовники FT зазначають:
- Багато європейських столиць побоюються, що нова структура відтіснить ООН на другий план як універсальний механізм врегулювання конфліктів.
- Окрему стурбованість викликає можлива участь Володимира Путіна, про запрошення якого Москва заявила 19 січня.
Серед країн, які публічно відмовилися, — Норвегія. Осло пояснило своє рішення тим, що ідея не відповідає принципам Організації Об’єднаних Націй і може підірвати її авторитет. Водночас Угорщина отримала запрошення 18 січня — прем’єр Віктор Орбан підтвердив факт звернення від Трампа.
Окрім Європи, інтерес проявила Канада, однак Оттава поставила умову: країна не готова виділяти 1 мільярд доларів на участь у проєкті. Це питання фінансування вже стало одним із ключових бар’єрів для потенційних учасників.
Експерти відзначають, що ініціатива Трампа сприймається частиною європейських партнерів як спроба створити альтернативний майданчик впливу на Близький Схід, паралельний традиційним структурам. Критики вказують на ризик фрагментації міжнародних зусиль з врегулювання, особливо на тлі чутливого питання Гази.
Наразі кількість країн, які погодилися увійти до Ради миру, залишається обмеженою. Більшість членів ЄС обрали стриману позицію, наголошуючи на пріоритеті ООН та необхідності узгоджених багатосторонніх підходів.
