Головне: Європейський посланець у переговорному процесі
Країни ЄС розглядають створення спільного представника для діалогу з Кремлем. На кіпрському саміті будуть обговорювати цілі, червоні лінії та можливі формати переговорів щодо припинення війни в Україні.
Детально: підготовка до переговорів з Росією
У листопадовому засіданні міністрів закордонних справ 27 держав‑членів ЄС планується оцінка варіантів контакту з Путіним. Основні питання включають:
- Чи обрати одного посланця чи групу представників?
- Які теми будуть пріоритетними (зупинка бойових дій, гуманітарна допомога, економічні санкції)?
- Які межі не можна порушувати (територіальна цілісність України, відсутність легалізації окупації)?
За словами трьох дипломатів та двох офіційних осіб, які спілкувалися анонімно, на кіпрському засіданні не буде прийнято остаточного рішення щодо конкретної особи. Однак ідея «єдиного посланця» вже перебуває в центрі обговорення.
Протягом 2022‑2025 років ЄС практично припинив політичний діалог з Росією, посилаючись на недостовірність Путіна щодо мирних пропозицій. Останнім часом, у зв’язку зі сповільненням американської мирної ініціативи та посиленим тиском на Москву, європейські лідери вважають, що їхня роль у переговорному процесі може зрости.
«Йдеться про фундаментальну відсутність довіри та впевненості, які Європа відчуває щодо Сполучених Штатів», – підкреслив Муджтаба Рахман, керуючий директор з питань Європи консалтингової фірми Eurasia Group.
Антоніу Кошта, президент політичного крила ЄС, оголосив про пошук оптимального формату представлення Європи, коли «настане відповідний момент» для діалогу з Росією. Фінляндський президент Олександр Стубб підкреслив, що відсутність Європи за переговорним столом може призвести до її маргіналізації.
Кремль заявив про готовність вести переговори з будь‑яким представником, проте віддав перевагу контакту через Вашингтон. Останнім часом США переключили увагу на інші регіони, а ЄС залишився найбільшим фінансовим спонсором України – вже понад 90 млрд €.
Путін під час прес‑конференції на початку травня запропонував, щоб Європа обрала «лидера, якому вона довіряє і який не робив негативних заяв». Пропозиція щодо Герхарда Шредера, колишнього канцлера Німеччини, була швидко відхилена через його близькість до Кремля.
Серед потенційних кандидатур згадуються Кошта, колишній прем’єр‑міністр Італії Маріо Драгі, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та інші високопоставлені європейські політики, хоча їхні імена залишаються лише припущеннями.
