Іран підтверджує військову підтримку Росії та Китаю
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран продовжує військову співпрацю з Москвою та Пекіном. За його словами, партнерство охоплює політичну, економічну та оборонну сфери, а також включає постачання безпілотних систем і енергетичні угоди.
Деталі співпраці та її геополітичний контекст
У рамках офіційного інтерв’ю міністр закордонних справ Ірану підтвердив, що країна активно взаємодіє з Росією і Китаєм у військовій сфері. Він підкреслив, що «
У минулому ми тісно співпрацювали, і ця співпраця триває досі, зокрема й у військовій сфері. У Ірану склалися добрі відносини з цими країнами: у політичній, економічній і навіть військовій сферах
», додаючи, що такі зв’язки зміцнюються протягом останнього десятиліття.Одним із яскравих прикладів є постачання Тегераном до Росії безпілотників типу «Шахед», які московські військові використовують у бойових діях проти України. За даними аналітиків, російські конструктори вже адаптували базові технології іранських дронів для власного виробництва.
У 2021 році Тегеран підписав з Китаєм 25‑річну угоду про економічне співробітництво, в центрі якої – експорт іранської нафти до Китаю. Це дозволяє Пекіну забезпечити стабільне постачання енергоносіїв, а Ірану – отримати фінансову підтримку та технологічний доступ.
Щодо стратегічного морського маршруту, Аракчі зазначив, що Ормузька протока не є повністю закритою, проте вона недоступна для американських і ізраїльських суден, які, за його словами, «вороги Ірану». Така політика відображає зростаюче напруження у регіоні.
У США подібна динаміка сприймається як ознака підвищеної взаємодії між Тегераном, Москвою та Пекіном. Колишній президент Дональд Трамп зазначив, що «Росія, ймовірно, підтримує Іран – так само, як США допомагають Україні», підкреслюючи взаємний характер зовнішньої допомоги між великими державами.
Американські розвідслужби повідомляють про можливу передачу Росією Ірану даних для відстеження американської військової техніки у регіоні, включаючи кораблі та авіацію. Це свідчить про поглиблення оборонних каналів між трьома країнами та їх вплив на безпекову ситуацію в Близькому Сході та Європі.
