Головне: Каспаров про війну, Путіна та неможливість перемир’я
Російський опозиціонер Гаррі Каспаров в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що будь-яка спроба завершити війну компромісом не спрацює, допоки Володимир Путін утримує владу. Він вважає, що мета Кремля — ліквідація української державності та реванш імперського впливу, тож пауза лише дасть Москві час перегрупуватися. На тлі рішень партнерів щодо довгострокової безпеки України в 2024–2026 роках його позиція залишається в центрі дискусії про умови миру.
Детально: як Кремль утримує владу війною
Каспаров прямо пов’язує тривалість російської агресії з політичним виживанням Путіна: за його логікою, війна стала системним інструментом режиму й не припиниться, поки він при владі. В інтерв’ю РБК-Україна опозиціонер формулює першопричину конфлікту без евфемізмів:
Причина війни поки що чітко не визначена. Поки не вимовлена ключова фраза, що визначає причину війни, якбажання Путіна ліквідувати українську державністьі відновити російсько-радянський імперський вплив на Східну Європу, все інше – це просто розмови для бідних
Каспаров застерігає, що будь-яке «перемир’я» без усунення цієї причини перетвориться на паузу для нової ескалації, а саму війну Кремль мислить ширше за український театр бойових дій:
Путінська війна – це глобальна війна, війна проти умовного Заходу, проти ліберальних демократій, і тутПутін представляє неліберальну частину світу
Тому очікувати сталого миру під керівництвом Путіна він вважає безпідставним:
Україна може піти на якийсь компроміс. Але абсолютно очевидно, що війна не може закінчитися, поки Путін перебуває при владі. Все інше – це піна.Путін – це війна. Путінська Росія – це військовий табір. Це не означає, що без Путіна РФ припинить війну, але за Путіна точно не припинить
Контекст з інших публікацій підсилює цю оптику: президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Кремль не планує добровільно завершувати агресію, а Україна разом зі США та європейськими партнерами погодила дії на випадок зриву потенційної угоди — від дипломатичного тиску до швидкої скоординованої відповіді протягом 72 годин у разі нового масштабного наступу РФ. Паралельно діє мережа довгострокових безпекових домовленостей із країнами G7, рішення самітів НАТО та спільні програми озброєнь, що мають унеможливити реванш після будь-якої паузи.
Станом на 2026 рік актуальною лишається комбінація факторів, яку описує Каспаров: мілітаризована економіка РФ, репресивні практики всередині країни, ставка на затяжне протистояння із Заходом та використання війни як механізму внутрішньої мобілізації. У цих умовах дискусія про мир фактично зводиться до стратегії довгострокового стримування та виснаження російських ресурсів.
- Довгострокова оборона: ППО, дрони, далекобійні спроможності, стійка логістика.
- Санкції й контроль обходу: експортні обмеження, «вторинні» заходи проти посередників.
- Коаліції виробництва боєприпасів і ремонту техніки в Європі.
- Юридичні інструменти: відповідальність за злочини агресії та використання доходів від російських активів на відбудову.
У підсумку теза Каспарова — що стабільний мир неможливий за Путіна — кореспондує з практикою партнерів будувати безпеку України «в довгу», аби будь-які домовленості не стали лише черговою паузою перед новим витком війни.
