Китай кидає виклик долару: Сі Цзіньпін вимагає статусу юаня як глобальної резервної валюти

Головне: Сі Цзіньпін закликав інтернаціоналізувати юань

Президент Китаю Сі Цзіньпін чітко окреслив стратегію перетворення юаня на потужну міжнародну валюту з широким використанням у торгівлі, інвестиціях та статусом резервної валюти.

Детально: Плани Китаю щодо посилення ролі юаня в світі

Китай активно просуває ідею інтернаціоналізації юаня, і нещодавня заява Сі Цзіньпіна стала одним із найвиразніших сигналів цієї довгострокової політики. У статті, опублікованій у партійному журналі Qiushi, лідер КНР наголосив на необхідності створити “потужну валюту”, яка матиме значну частку в глобальних розрахунках.

Сі Цзіньпін заявив:

“Китай має створити ‘потужну валюту’, яка широко використовується в міжнародній торгівлі, інвестиціях і на валютних ринках, а також здобути статус резервної валюти.”

Для досягнення цієї мети, за словами китайського лідера, потрібні реформи: посилення ролі центрального банку, розвиток конкурентоспроможних фінансових установ та створення потужних міжнародних фінансових центрів. Це дозволить юаню конкурувати з доларом США, частка якого в світових резервах поступово зменшується через геополітичні ризики та диверсифікацію портфелів центральних банків.

Така позиція Пекіна набирає обертів на тлі змін у глобальній економіці. Після зустрічей Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом та угод про зменшення деяких тарифів юань зміцнився — у 2025 році він наблизився до позначки 7 юанів за долар, показавши найкраще річне зростання з 2020 року. Аналітики Bloomberg зазначають, що Китай дедалі сміливіше просуває “сильний юань”, подібно до американської політики “strong dollar” у минулому.

Експерти підкреслюють ключові перешкоди на шляху до мети:

  • Обмежений доступ іноземних інвесторів до китайського фінансового ринку.
  • Необхідність підвищення довіри до юаня через прозорі реформи.
  • Залежність від експортно-орієнтованої моделі економіки.

Водночас Китай диверсифікує торгівлю: експорт до США зменшується, тоді як поставки до країн Азії, Європи та Global South зростають. Торговий профіцит Китаю за 11 місяців 2025 року перевищив $1 трлн вперше в історії, що підкріплює амбіції щодо валюти.

Ці кроки відображають ширшу тенденцію дедоларизації, коли країни BRICS та інші держави шукають альтернативи долару в умовах санкцій та нестабільності. Хоча юань поки займає скромну частку в світових резервах (близько 2-3%), заяви Сі Цзіньпіна сигналізують про прискорення зусиль для зміни балансу сил у глобальній фінансовій системі. Реалізація планів залежатиме від економічних реформ та геополітичної стабільності.

Будьте в курсі головних подій

Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що ознайомилися та погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності та Умовами користування.